Нещодавній звіт ОБСЄ щодо парламентських виборів у Грузії викликав резонанс як в країні, так і за її межами. Попри загалом критичний тон документа, представники організації не підтвердили звинувачення у «масштабних фальсифікаціях», про які заявляється грузинська опозиція. На відміну від опозиційних заяв, звіт фокусується на технічних та адміністративних недоліках виборчого процесу, не виявляючи, однак, переконливих доказів про масові порушення, які могли б суттєво вплинути на результат.
Документ опубліковано на сайті Організації, яка спостерігала за процесом голосування.
Там ідеться, що «виборцям було запропоновано вибір між 18 списками кандидатів, а кандидати могли загалом вільно вести агітацію». Також мала місце «активна участь виборців, активна присутність спостерігачів від громадян і партій і багате розмаїття голосів».
Спостерігачі також «визнали правову базу адекватною для проведення демократичних виборів».
Але зазначається, що були повідомлення про залякування виборців, а також тиск на членів виборчих комісій. Також були випадки нападів на виборчих дільницях.
Спостерігачі кажуть, що на атмосферу перед виборами негативно вплинув ухвалені грузинською владою закон про іноагентів, який «стигматизував» представників опозиції.
Також негативний відбиток наклав «дисбаланс фінансових ресурсів» між владою та опозицією і «розкольницька атмосфера кампанії».
«Хоча кампанія надала виборцям широкий вибір напередодні парламентських виборів у Грузії, але цього недостатньо для того, щоб привести вибори у відповідність із міжнародними демократичними принципами», – сказав Еоган Мерфі, який очолював місію спостерігачів БДІПЛ.
Також у звіті йдеться про «відступ від демократії в Грузії». Але йдеться це не в контексті голосування, а стосовно політики «Грузинської мрії» загалом.