Середа, 24 Червня, 2026

Серйозна криза у взаєминах України та Польщі через конфлікт щодо УПА

АКТУАЛЬНО ЗА ТЕМОЮ

Взаємини між Києвом та Варшавою зазнали значних ускладнень, опинившись на найнижчій точці за кілька останніх десятиліть. Причиною цього стала гостра суперечка, пов'язана з історичними питаннями, яка вже призвела до протестних акцій з боку українських чиновників. Відомо, що Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення скасувати свій візит на міжнародну конференцію з відновлення України, заплановану на 25 червня у Гданську.

Конфлікт загострився після того, як 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький відкликав орден Білого Орла, який був вручений українському лідеру у 2023 році. Основною причиною цього рішення став указ Зеленського, виданий у травні, що присвоїв почесне звання одному з елітних українських військових підрозділів на честь Героїв УПА. У відповідь президент Зеленський повернув нагороду поштою, що викликало підтримку з боку колишніх президентів і урядовців України.

Корені сучасного напруження між державами сягають епохи розпаду Австро-Угорської та Російської імперій, а також поразки Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у війні з Польщею у 1918-1919 роках. Протягом міжвоєнного періоду Варшава проводила жорсткі політики «полонізації» щодо Волині та Галичини, що призвело до сприйняття українцями поляків як окупантів. Це в свою чергу стало підґрунтям для формування радикальної Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі з Євгеном Коновальцем, який був убитий агентом радянського НКВС у 1938 році.

Новий етап у відносинах між українцями та поляками розпочався у вересні 1939 року, коли нацистська Німеччина та СРСР підписали пакт Молотова – Ріббентропа, що призвело до поділу Польщі. Один із лідерів ОУН Степан Бандера, звільнений з польської в'язниці, сподівався скористатися німецьким наступом на Радянський Союз, щоб відновити українську незалежність. Однак, незважаючи на проголошення Української держави у Львові, окупанти швидко зупинили цей процес, а Бандера потрапив до концтабору. Німецький історик Мартін Шульце Вессель підкреслює, що нацистська Німеччина не мала жодного інтересу до української незалежності.

В ЦЕНТРІ УВАГИ