Після масованого удару Ірану ракетами і дронами по Ізраїлю у відповідь на ізраїльський удар по іранському консульству, головне питання – чи втрутяться у війну США.
Хоч Іран і заявив, що вважає ситуацію “вичерпаною” і не має наміру більше атакувати, Ізраїль уже заявив, що дасть свою відповідь.
Американські ЗМІ неодноразово писали (https://t.me/stranaua/142306) про побоювання Білого дому, що ізраїльський уряд спробує втягнути США у війну проти свого головного ворога – Ірану.
Сам Ізраїль офіційно таку мету ніколи не позначав, але вона логічна. Бої в Газі показали, що ізраїльська армія вже півроку не може знищити порівняно нечисленний ХАМАС, який не має систем ППО і майже не має важкого озброєння.
За таких умов початок війни Ізраїлю навіть проти ліванської Хезболли, не кажучи вже про Іран, буде рішенням, м’яко кажучи, спірним.
Поодинці Ізраїль не здатний завдати військової поразки або скільки-небудь значної шкоди Ірану, окрім як використовуючи ядерну зброю. Але навіть вона, з урахуванням порівняно невеликої кількості боєзарядів у ЦАХАЛ, не завдасть Ірану смертельного удару, але водночас відправить Ізраїль у міжнародну ізоляцію.
Тому без підтримки США, війна проти Ірану для Ізраїлю не просто безглузда, але може стати згубною.
Джерела американських ЗМІ вже повідомили, що Байден дав зрозуміти – Америка приєднаються до удару у відповідь Ізраїлю не має наміру. І цієї лінії Вашингтон дотримується від початку нинішнього загострення в секторі Газа.
Чому?
Не тому, що Байден любить Іран. Якраз навпаки – Тегеран ворожий американцям і, до того ж, за даними західних ЗМІ, стоїть майже на порозі створення ядерної зброї. Тому завдати по Ірану нищівного удару Вашингтон був би напевно не проти.
Питання, однак, чим наносити?
Як показала війна в Україні, для перемоги над великою державою з розвиненою системою ППО одних ударів з повітря недостатньо. Потрібна сухопутна армія. З урахуванням того, що населення Ірану – майже 90 млн осіб, тобто більше ніж удвічі більше, ніж довоєнне населення України, то, відповідно, і сили вторгнення мають бути багаторазово більшими, ніж ті, які задіяла російська армія (навіть з урахуванням поправки на повітряну і морську міць США). Таких сил у Америки на Близькому сході немає. Та й у принципі знайти стільки військ для Вашингтона буде проблематично. Не кажучи вже про те, що діяти вони будуть далеко від кордонів США, а їхні комунікації та бази в регіоні будуть уразливі для іранських ударів. За підсумком, війна може перетворитися на “В’єтнам і Ірак” у кубі і нічим хорошим для Америки не закінчитися, якщо знову ж таки, не використовувати ядерну зброю. Але це тоді відкриє двері для світової війни, знявши табу і в інших ядерних держав.
Ситуація була б іншою, якби проти Ірану на боці США та Ізраїлю виступила б Туреччина – потужна військова держава регіону. Але неможливо зараз уявити, що Туреччина, на тлі війни в Газі, готова виступити на боці Ізраїлю проти Ірану.
Тому США докладатимуть максимум зусиль, щоб не втягнутися у війну. А можливо й посилять тиск на Ізраїль, щоб той зупинив бойові дії в Газі, які заважають політиці Вашингтона на Близькому сході.
Іран зараз за власною ініціативою на ескалацію також навряд чи піде. Те, що ЦАХАЛ зав’яз у війні в секторі Газа, а Хезболла тримає в напрузі північ Ізраїлю, Іран поки що цілком влаштовує. До того ж йому потрібно виграти час для створення ядерної бомби (якщо вона дійсно, як пишуть, “на підході”).
Що стосується Нетаньяху, то він навряд чи відмовиться від плану із втягування США у війну з Іраном. А тому можливі нові удари Ізраїлю по Ірану, а отже – і нова відповідь Тегерана, і подальший виток ескалації. Розрахунок Ізраїлю на те, що, якщо дійде справа до великої війни, то США не кинуть свого союзника в нерівному бою з “віссю зла”.
Щоправда, американці таку перспективу розвитку подій напевно також бачать. А тому можуть на якомусь етапі поставити Нетаньяху гранично жорстку вимогу удари зупинити. А можливо, цю вимогу вже поставлено Ізраїлю після ударів Ірану.
