У Російській Федерації фіксують чітку тенденцію до суттєвого скорочення потоку контрактників, які готові йти на війну проти України. У зв’язку з цим дедалі гостріше постає питання: чи оголосить глава Кремля Володимир Путін чергову хвилю відкритої мобілізації, зважаючи на поступове зниження його політичних рейтингів серед населення.

Експерти виділяють три пункти вихідних даних, які визначають подальші кроки російського керівництва:

Криза контрактної системи: Величезні фінансові виплати та регіональні надбавки, які раніше стимулювали росіян підписувати контракти, більше не забезпечують необхідного припливу живої сили для перекриття колосальних добових втрат на фронті.

Рейтингові ризики: Будь-яка форма примусової мобілізації б’є по внутрішній стабільності режиму. Падіння рівня підтримки змушує Кремль діяти обережно, адже суспільне незадоволення у РФ росте пропорційно до кількості «похоронок».

Технічні обмеження системи: Російська інфраструктура (навчальні центри, логістика, забезпечення) не здатна одномоментно поглинути й ефективно підготувати новий масовий призов без серйозних збоїв.

Попри очевидний дефіцит людей для затяжної війни, російський диктатор до останнього намагатиметься уникати оголошення офіційної повномасштабної мобілізації. Замість цього Кремль, найімовірніше, зосередиться на прихованих методах: посиленні тиску на строковиків, мобілізації мігрантів, боржників та ув’язнених, а також на подальшому піднятті одноразових виплат для залучення найманців.