Уранці 17 липня вісім провідних українських медіа в межах акції солідарності одночасно оприлюднили розслідування про активи брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР). Публікація цього матеріалу раніше була заблокована судовим рішенням, що викликало критику та звинувачення у цензурі з боку журналістської спільноти.

Спільна публікаційна кампанія отримала назву «Ініціатива 143» – відповідно до кількості об’єктів нерухомості, які належать родичу посадовця і фігурують у матеріалах справи. Розслідування є результатом спільної роботи журналістів видання «Слідство.Інфо», Центру протидії корупції (ЦПК) та розслідувачки Аліни Стрижак.

6 липня Печерський районний суд міста Києва ухвалив ухвалу, якою заборонив авторам оприлюднювати відомості про майно брата очільника ДБР ще до офіційного виходу розслідування. У відповідь на це рішення інші українські редакції вирішили підтримати колег, оприлюднивши заблокований текст на своїх ресурсах.

У передмові до публікацій журналісти зазначили: «Цей текст публікується в рамках “Ініціативи 143” – акту солідарності українських медійників та ЦПК. Оскільки така заборона виглядає відвертим виявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування».

Судова заборона на публікацію викликала значний резонанс як в Україні, так і за кордоном. Анна Бабінець подякувала колегам за солідарність в умовах тиску на свободу слова. Вона наголосила: «Колеги ризикують, публікуючи заборонене розслідування, бо якщо представники влади пішли на такий крок із придушення свободи слова щодо нашої редакції та ЦПК, що завадить їм тиснути на інших? Я щиро вдячна колегам за такий вияв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі об’єднуємося навколо спільних цінностей – правди, свободи слова, якісної журналістики».

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк підкреслила політичне значення оприлюднених фактів та вказала на необхідність глибинних реформ у правоохоронному секторі країни. «Це розслідування – ще один доказ того, що Україні необхідна реформа ДБР з незалежним відбором керівника Бюро. В тому вигляді, в якому цього вимагає ЄС», – заявила Каленюк.