Міністерство закордонних справ Німеччини різко розкритикувало демарш Москви щодо закриття генерального консульства ФРН у Санкт-Петербурзі та видворення його персоналу до 18 вересня 2026 року, назвавши цей крок «помилкою, яка викликає жаль та додатково ускладнює повернення до конструктивних відносин». Окрім ліквідації дипломатичної місії, російська влада зобов’язала до 13 вересня припинити роботу відділень Гете-Інституту (Goethe-Institut) по всій території РФ і виїхати їхніх працівників. У Берліні наголосили, що цей удар припав на дипломатів і культурних діячів, які роками в умовах колосального тиску підтримували базові канали зв’язку між суспільствами.

Рішення Кремля стало дзеркальною відповіддю на заходи уряду ФРН, який закрив генконсульство РФ у Бонні та заблокував діяльність «Російського дому» в Берліні. Приводом для санкцій з боку Німеччини стало офіційне розслідування диверсії в аеропорту Лейпциг/Галле проти українського важкого транспортника Ан-124: глава МВС ФРН Александер Добріндт зазначив, що про пряму відповідальність Москви свідчать налаштування безпілотника та спільні технічні компоненти з іншими російськими гібридними операціями.

На звинувачення глави МЗС РФ Сергія Лаврова, який охарактеризував кроки Берліна як «початок справжньої війни», заступник речника німецького дипломатичного відомства Йозеф Гінтерзеєр наголосив, що ФРН відреагувала на ворожу гібридну атаку послідовно, спокійно та виважено. Представник Берліна підкреслив, що тепер саме Москва має визначитися, якого типу відносин вона взагалі прагне з Німеччиною, Європейським Союзом та західними союзниками.