Правоохоронну систему України сколихнув новий безпрецедентний скандал найвищого державного ґатунку, який загрожує серйозними репутаційними наслідками для всієї вертикалі юстиції в умовах повномасштабної війни. Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко не повернувся до країни після завершення терміну свого офіційного закордонного відрядження, фактично обравши статус неповерненця. Цей інцидент викликав хвилю обурення та напруження у владних кабінетах, оскільки мова йде про посадовця, який ще донедавна володів доступом до таємниць особливої важливості, координував діяльність ключових слідчих органів та представляв інтереси держави на найвищому міжнародному рівні.

Інформацію про скандальне зникнення колишнього очільника відомства офіційно підтвердили безпосередньо в Офісі генерального прокурора, зазначивши, що експосадовець так і не з’явився на своєму робочому місці після спливу встановлених термінів поїздки. За встановленим регламентом, повернення мало відбутися у чітко визначений день, проте посадовець проігнорував службові обов’язки та залишився за межами українського кордону. Така поведінка колишнього топкерівника наглядового органу спровокувала внутрішнє службове розслідування, адже порушення правил закордонних відряджень посадовими особами подібного рангу під час дії воєнного стану є прямим викликом усій системі контролю за перетином державного кордону.

Ситуація набуває особливої гостроти на тлі суворих обмежень на виїзд військовозобов’язаних чоловіків і державних службовців, які щодня діють для мільйонів українських громадян. Коли фігура подібного калібру, отримавши всі необхідні дозволи та дипломатичні погодження для виконання офіційних завдань за кордоном, просто вирішує не повертатися до воюючої держави, це завдає нищівного удару по довірі суспільства до справедливості та рівності всіх перед законом. У владних колах уже лунають питання щодо того, хто саме підписував дозвільні документи на виїзд, якими були реальні мотиви поїздки та чи не пов’язаний раптовий демарш Кравченка із загрозою відкриття кримінальних проваджень чи внутрішньополітичними перевірками, що останнім часом активізувалися навколо вищих ешелонів влади.

Наразі компетентні органи з’ясовують точне місцеперебування колишнього генерального прокурора в одній із європейських країн та оцінюють юридичні механізми правового реагування на його дії. Якщо факт свідомого ухилення від повернення та порушення посадових інструкцій буде юридично зафіксовано, це може стати підставою для негайного притягнення до дисциплінарної, а згодом і кримінальної відповідальності з оголошенням у міжнародний розшук. Відмова колишнього очільника прокуратури повертатися додому вкотре демонструє глибоку кризу еліт та вимагає від вищого керівництва держави впровадження максимально жорсткого та персоналізованого аудиту виїздів посадовців будь-якого рангу, аби унеможливити використання державних відряджень як квитка в один кінець.