Українські захисники провели безпрецедентну за своєю сміливістю та технічною складністю гуманітарну спецоперацію, прорвавши щільну блокаду російських загарбників і доправивши життєво необхідну допомогу мешканцям тимчасово окупованих Олешок на лівобережжі Херсонщини. У місто, яке ворог перетворив на суцільну ізольовану резервацію без доступу до базових засобів існування, за допомогою ударних і логістичних безпілотних апаратів вдалося доставити близько чотирьох тисяч кілограмів продовольства. Цю унікальну рятувальну місію здійснили завдяки злагодженій бойовій взаємодії воїнів тридцятого корпусу морської піхоти, тактичної групи «Грім», тридцять четвертої бригади морської піхоти «Борисфен», підрозділу «Болгаричі» одинадцятої бригади Національної гвардії України, тридцять четвертого полку Нацгвардії та прикордонників сімдесят дев’ятого загону. Колосальний вантаж вдалося синхронно скинути та розподілити між ста заздалегідь визначеними безпечними точками міста, забезпечивши порятунок сотень родин, приречених ворогом на повільне вимирання.

Реалізація цієї повітряної місії відбувалася в умовах шаленого спротиву окупаційного контингенту, який розгорнув справжнє полювання на гуманітарні безпілотники. Російські військові не лише намагалися збивати апарати з їжею всіма наявними вогневими засобами, але й цинічно мародерили вцілілі посилки, силоміць відбираючи харчі, призначені для немовлят, малолітніх дітей і самотніх людей похилого віку. Ба більше, кремлівські окупанти розпочали тотальний терор проти голодуючого населення, підозрюючи в отриманні пакунків кожного місцевого жителя. Керівник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін розкрив жахливі подробиці звірств загарбників: «За отримання гуманітарних пакунків окупанти затримують олешківців, кидають «на підвал», жорстоко б’ють і вдаються до насилля». Попри постійну загрозу розправи, українські дрони доправили городянам свіжий хліб, борошно, сухі дріжджі, м’ясну консервацію, печиво, поживні хлібці, рослинне масло та різноманітні крупи, а вцілілі мешканці через волонтерські канали передають слова безмежної вдячності захисникам, зі сльозами згадуючи, що найбажанішою продукцією став звичайний м’ясний паштет, якого люди не куштували багато місяців поспіль.

Гуманітарна катастрофа на окупованому лівобережжі Херсонщини досягла апогею ще навесні, проте агресор продовжує свідомо використовувати голод і відсутність медикаментів як зброю масового ураження. Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголошував, що екстреної евакуації з Олешок та прилеглих населених пунктів терміново потребують щонайменше шість тисяч цивільних осіб, серед яких близько двохсот дітей, позбавлених елементарних умов для виживання. Українська сторона неодноразово ініціювала переговори та вимагала від Москви надання безпекових гарантій для відкриття гуманітарних коридорів, проте російське командування цинічно саботує будь-яке припинення вогню, блокує міжнародні організації, зокрема структури Організації Об’єднаних Націй, і брехливо намагається перекласти провину за страждання заблокованих цивільних на Україну.

Свавілля держави-агресора викликає хвилю обурення серед міжнародних правозахисних інституцій, які вимагають негайного припинення геноцидних практик. Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті прямо констатував, що саме Російська Федерація відповідно до норм міжнародного гуманітарного права несе повну правову та моральну відповідальність за безпеку і забезпечення населення на захоплених землях усім необхідним. Будь-які спроби виморити населення Олешок голодом чи перешкодити доставці допомоги є прямим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікуються як тяжкі воєнні злочини без терміну давності. Поки міжнародні організації безсило закликають Кремль до людяності, українські військові продовжують ризикувати технікою та життям, скидаючи крихти життя з повітря тим, хто продовжує чекати на повернення українського прапора.