Президент США Дональд Трамп натякнув на можливість звернутися до турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана з проханням направити війська для боротьби з єменськими хуситами. Проте в самому турецькому експертному середовищі та політичних колах такий сценарій вважають малоймовірним.

Анкара має довгу історію прагматичної та обережної зовнішньої політики, намагаючись уникати втягування у прямі військово-політичні конфлікти на Близькому Сході, які не становлять безпосередньої загрози національній безпеці самої Туреччини.

Чому Ердоган не відправить війська проти хуситів:

• Курс на стратегічну автономію: Анкара ретельно вибудовує баланс сил у регіоні, підтримуючи робочі відносини з різними гравцями — від країн Перської затоки до Ірану та РФ. Туреччина прагне зберегти статус незалежного арбітра і не бажає перетворювати власну армію на «силовий ресурс» для захисту саудівських інтересів.
• Економічні виклики всередині країни: Залучення до нової закордонної військової операції далеко від власних кордонів вимагатиме величезних фінансових витрат. На тлі триваючих внутрішніх економічних труднощів та інфляції такий крок є вкрай непопулярним серед турецьких виборців.
• Прагматичний підхід до безпеки: Хоча Анкара долучається до окремих оборонних угод у регіоні, вона надає перевагу дипломатичній риториці, посередництву та експорту власного озброєння (зокрема безпілотників), аніж прямій військовій присутності в чужих конфліктах.

Попри можливий тиск із боку Вашингтона, реальні геополітичні та економічні пріоритети Туреччини свідчать про те, що країна утримуватиметься від участі у війні в Ємені.