У дипломатичних колах Європейського Союзу розгорілася гостра внутрішня боротьба щодо вибору єдиного представника для участі у ймовірних майбутніх мирних переговорах між Україною та РФ. Суперечки активізувалися на тлі підготовки до тристоронньої зустрічі делегацій США, України та Росії, що має відбутися 10–11 листопада 2026 року в Абу-Дабі.

Кілька міжнародних дипломатичних форматів та інституцій ЄС почали публічно змагатися за право відігравати провідну роль у визначенні архітектури безпеки майбутньої Європи.

Ключові суперечки та дипломатичне суперництво:

• Змагання дипломатичних форматів: У Брюсселі та столицях провідних держав ЄС спалахнули дискусії щодо того, хто саме має представляти інтереси блоку — Верховний представник ЄС із закордонних справ, спеціальний посланник від Єврокомісії чи лідери так званої «Нормандської наступниці» (Франція та Німеччина).
• Побоювання кулуарних домовленостей: Частина європейських дипломатів висловлює занепокоєння тим, що саміт у столиці ОАЕ за участю спецпосланців Вашингтона, Києва та Москви може ухвалювати ключові рішення щодо майбутнього європейського континенту без прямої участі брюссельських інституцій.
• Внутрішні відмінності у підходах: Усередині Блоку зберігаються значні розбіжності між країнами Східної Європи/Балтії, які наполягають на жорсткій підтримці України та непорушності кордонів, та окремими західноєвропейськими державами, які схиляються до гнучких дипломатичних рішень за участю США.

Контекст майбутніх переговорів

Заплановані на 10–11 листопада 2026 року консультації в Абу-Дабі позиціонуються як майданчик для обговорення можливих параметрів припинення вогню та безпекових гарантій. Відсутність офіційного єдиного голосу ЄС на цьому етапі підкреслює складність координації спільної зовнішньої політики блоку на тлі високої динаміки міжнародної дипломатії.