Уряд Польщі вирішив утриматися від негайних різких дипломатичних демаршів у відповідь на ініціативу президента Володимира Зеленського щодо створення Українського національного пантеону. Офіційна Варшава зайняла вичікувальну позицію, очікуючи на ухвалення остаточного тексту закону та, головне, на публікацію переліку історичних постатей, яких планує офіційно вшанувати Київ.

За словами високопосадовців польського уряду, передчасна реакція (наприклад, виклик посла чи направлення ноти протесту) зараз не має сенсу. У Варшаві вважають, що це може лише загострити ситуацію та дати Україні підстави заявляти про зовнішній тиск у питаннях формування власної історичної пам’яті.

Проте ключовим фактором для подальших дій Польщі стане саме перелік героїв Пантеону. Як зазначив один з урядовців, Варшава вже отримує тривожні сигнали щодо можливого включення до списку Степана Бандери. «Це стало б критичною новиною для наших відносин», — підкреслив польський чиновник.

Ситуація може суттєво ускладнитися ближче до 11 липня — Дня пам’яті жертв Волинської трагедії. Традиційно в цей період історичні питання набувають максимальної гостроти, тому очікується серйозний тиск на польський уряд з боку опозиції та суспільства з вимогою жорстко реагувати на кроки України.

Історичне питання дедалі частіше стає інструментом політичного тиску. Раніше польські ЗМІ повідомляли про невдоволення уряду рішенням Зеленського, а віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відкрито попередив: Варшава блокуватиме вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ на державному рівні продовжуватиме вшановувати діячів ОУН та УПА.