Маленький острів Грюйнард біля узбережжя Шотландії має одну з найтемніших сторінок в історії ХХ століття. Колись місце збору піратів і тимчасовий дім для кількох сімей, він перетворився на символ біологічної зброї, зараження і забуття. А тепер — повільно повертається до життя.

Історія Грюйнарда бере початок ще в 17 столітті, коли острів був лісистим і слугував прихистком для піратів. До 1920-х на острові мешкали кілька людей, та згодом він став безлюдним. Проте саме його ізольованість зробила його ідеальним місцем для проведення одного з найстрашніших експериментів Другої світової війни. У 1942 році британські військові в межах секретної “Операції Вегетаріанець” почали випробування сибірської виразки як зброї. На острові тестували спори хвороби на вівцях, використовуючи вибухові пристрої. Результати виявилися настільки катастрофічними, що вже у 1945 році Грюйнард офіційно визнали непридатним для життя — спори могли виживати в ґрунті десятиліттями. Темна таємниця залишалась прихованою до 1980-х років, коли активісти ініціювали кампанію з очищення острова. Внаслідок масштабної дезактивації ґрунт спалили, землю обробили формальдегідом, а згодом завезли нових овець. Після успішного тестування уряд у 1990 році нарешті визнав острів безпечним.

Та навіть очищення не змогло остаточно стерти минуле. У 2022 році острів охопила пожежа, яку очевидці описували як “пекельну”. Сьогодні на Грюйнарді знову мешкають вівці, а в майбутньому планується встановлення маяка чи метеостанції.