У Росії спалахнув новий гучний скандал, пов'язаний із розкраданням державних коштів у галузі космічних технологій. Служба зовнішньої розвідки України повідомила про можливі корупційні схеми, що стосуються фінансування проекту створення супутникового інтернету, відомого як «Рассвет». Відзначається, що частина значних бюджетних асигнувань могла бути привласнена особами, які мають зв'язки з силовими відомствами.
Проєкт «Рассвет» позиціонується як російська альтернатива глобальним супутниковим системам. У березні 2025 року відбулося виведення на орбіту перших 16 супутників, проте фахівці вже тоді сумнівалися в реалістичності озвучених планів. Згідно з офіційними даними, на розвиток проєкту з державного бюджету виділено 102 млрд рублів, тоді як понад 300 млрд рублів нібито повинна інвестувати компанія-розробник. Проте, як стверджує розвідка, доказів наявності цих «власних коштів» немає.
Реалізація проєкту здійснюється через структуру «Бюро 1440», що належить до «Ікс Холдингу». За інформацією СЗРУ, цей холдинг має тісні зв’язки з ФСБ, а у керівництві працюють особи, пов’язані з спецслужбами, в тому числі родичі високопосадовців. Відомо, що колишні представники ФСБ також зайняті у холдингу, а рішення щодо закупівель ухвалюються людьми, які мають прямі зв’язки з силовими структурами. Це викликає конфлікт інтересів, оскільки одна й та ж система контролює як фінансування, так і розробку проєкту.
Крім того, викликають сумніви заявлені масштаби програми. Росія планує вивести на орбіту близько 300 супутників до 2030 року. Однак сучасні глобальні системи вже мають тисячі апаратів, що забезпечують стабільне покриття, і це ставить під сумнів ефективність російського проєкту навіть у разі його реалізації.
Іншим фактором є висока вартість обладнання. Згідно з даними розвідки, у тестуванні використовувалися термінали, вартість яких становить десятки тисяч доларів, що ускладнює масове впровадження такої системи.
Служба зовнішньої розвідки України вважає, що даний проєкт є типовим російським «мегапроєктом», котрий отримує значні бюджетні ресурси, але не досягає заявлених результатів. У таких ситуаціях подібні ініціативи можуть виконувати не технологічну, а фінансову функцію, забезпечуючи фінансові потоки для тих, хто близький до влади.
Цей скандал знову піднімає питання про прозорість використання державних ресурсів та ефективність реалізації стратегічних проєктів у Росії.
