novinibezmej

Позначка: Дмитро Кулеба

  • Кулеба відновив діалог із Зеленським після довгої перерви

    Кулеба відновив діалог із Зеленським після довгої перерви

    Колишній голова Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що його спілкування з президентом України Володимиром Зеленським поновилося після півторарічної перерви. За словами Кулеби, на це вплинула, зокрема, відставка колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака.

    Дмитро Кулеба розповів в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому 12 січня, що вони з президентом не спілкувалися після його відставки у 2024 році. “Я вважав це несправедливим не стосовно мене, а стосовно інтересів країни та двох людей, які пройшли великий шлях — і пандемію, і вторгнення. Останні півтора року мені здавалося, що це якось неправильно, що ми просто розбіглися. Адже ми можемо бути сильнішими, якщо буде якийсь принаймні діалог”, — зазначив ексміністр.

    За його словами, діалог відновився після зустрічі в Офісі президента 5 січня, і в нього “спав камінь з душі”. Кулеба також уточнив, що на цій зустрічі не обговорювалися кадрові питання, і він не шукає нових посад. Зеленський пообіцяв обдумати можливу взаємодію з Кулебою в українській команді. Щодо відставки Андрія Єрмака колишній міністр зазначив: “Ясно, що я б не потрапив на зустріч до президента, якби керівником Офісу залишався Андрій Єрмак. Це аксіома, яка не потребує доказів”. Він додав, що задоволений рішенням Зеленського “іти шляхом згуртування, а не відторгнення” та вважає, що президент проходить шлях внутрішньої трансформації, що важливо для стабілізації фронту, досягнення миру та внутрішніх змін.

    Нагадаємо, Андрій Єрмак подав заяву про відставку 28 листопада 2025 року після обшуків НАБУ у його житлі. 2 січня стало відомо, що ексголова ГУР Кирило Буданов очолив Офіс президента замість Єрмака.

  • Дмитро Кулеба може контролювати СЗР, так як більшість інформації поступає від західних партнерів. Джерела

    Дмитро Кулеба може контролювати СЗР, так як більшість інформації поступає від західних партнерів. Джерела

    За інформацією наших джерел, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці.

    За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”.

    Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

    “Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

  • Кулеба може отримати нову роль, що обговорювали з Зеленським в ОП

    Кулеба може отримати нову роль, що обговорювали з Зеленським в ОП

    5 січня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. У політичних колах цю розмову пов’язують із пошуком нових форматів роботи Служби зовнішньої розвідки та ширшим залученням досвідчених дипломатів до ухвалення державних рішень.

    Як повідомило “РБК-Україна” з посиланням на неназване джерело, обізнане з перебігом подій, зустріч була спрямована на розширення інформаційних каналів для глави держави. За словами співрозмовника, йдеться про отримання додаткової інформації щодо позицій міжнародних партнерів та їхньої оцінки поточної ситуації, щоб президент мав більше альтернатив під час ухвалення стратегічних рішень.

    Джерело також зазначило, що Зеленський уже тривалий час розглядає можливість визначення нової системної ролі для Дмитра Кулеби. Водночас остаточне рішення залежатиме від особистих амбіцій і планів самого дипломата. За словами співрозмовника, обговорюються кілька варіантів подальшої співпраці. Серед них — спеціальний формат роботи як радника або представника президента, як у формальному, так і в неформальному статусі. Інший варіант передбачає можливе призначення Кулеби на чолі однієї з державних інституцій, зокрема Служби зовнішньої розвідки. Сам Дмитро Кулеба також прокоментував зустріч у соціальних мережах. Він подякував президентові за ґрунтовну та важливу розмову, присвячену майбутньому України.

    За словами дипломата, він був радий побачити президента зосередженим на питаннях єдності, змін і перемоги у війні. Кулеба наголосив, що сьогодні кожен, незалежно від того, перебуває він у владі чи поза нею, має працювати в інтересах держави та приносити їй користь. Володимир Зеленський підтвердив, що зустріч із Кулебою відбулася в Офісі президента. За його словами, сторони обговорили політичну та інформаційну ситуацію, а також домовилися визначити напрями подальшої взаємодії. Зустріч відбулася на тлі масштабних кадрових змін у державних структурах. Того ж дня стало відомо про відставку голови Служби безпеки України Василя Малюка. Він заявив, що залишатиметься в системі та надалі займатиметься реалізацією асиметричних спецоперацій проти ворога.

    Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що обов’язки очільника СБУ тимчасово виконуватиме начальник Центру спеціальних операцій “А” Євгеній Хмара. З ним президент також провів зустріч 5 січня та подякував за ефективну бойову роботу.

  • Кулеба розповів, чому не став добровольцем, і заявив про готовність до мобілізації

    Кулеба розповів, чому не став добровольцем, і заявив про готовність до мобілізації

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, чому не пішов до лав Збройних сил України. За його словами, він готовий це зробити у разі отримання повістки. Про це дипломат заявив в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій.

    Соколова нагадала, що у січні 2024 року Кулеба в інтерв’ю ABC News заявив про рішучість українців боротися до кінця, навіть у разі нестачі зброї. Він тоді підкреслив, що українці продовжуватимуть опір навіть «лопатами», оскільки йдеться про існування держави та нації.

    Відповідаючи на запитання, чому він не перебуває на фронті, Кулеба зазначив, що залишається в Україні і брав участь у записі інтерв’ю в Києві. Він підкреслив, що не планує виїжджати за кордон, якщо отримає повістку. Кулеба заявив, що присвятив війні два з половиною роки свого життя, починаючи з першої ночі масштабного вторгнення. За його словами, він не пішов добровольцем, оскільки вважав своїм обов’язком зупинити війну дипломатичними засобами. Водночас він підтвердив, що піде служити, якщо буде мобілізований. На тлі дискусій про мобілізацію народний депутат Роман Костенко повідомив, що щомісяця до ЗСУ призивають близько 30 тисяч осіб, але цього недостатньо, щоб стримувати російські війська. На його думку, для покриття реальних потреб необхідно мобілізовувати щонайменше вдвічі більше людей. Костенко також наголосив, що війна такого масштабу неможлива без примусової мобілізації, оскільки добровольців для тривалих бойових дій завжди буде недостатньо.

    Раніше стало відомо, що український гуморист і стрімер Кирило Ганін приєднався до лав ЗСУ. Перед цим він заявив, що спроба незаконно перетнути кордон є «найбільш дурним вибором», підкресливши важливість відповідального ставлення до обов’язків під час війни. Також повідомлялося про нові правила покарань для громадян, які ухиляються від мобілізації.

  • Дмитро Кулеба: США обрали найдешевший сценарій завершення війни в Україні

    Дмитро Кулеба: США обрали найдешевший сценарій завершення війни в Україні

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що нинішня позиція США щодо завершення війни проти Росії базується на бажанні реалізувати “найдешевший сценарій”. На його думку, Вашингтон намагається досягти миру шляхом поступок з боку України.

    В інтерв’ю OBOZ.UA Кулеба пояснив, що в логіці американської реалістичної школи зовнішньої політики перемога Києва може сприйматися як небезпечний прецедент. Така ситуація суперечить уявленню про світ, у якому “слабший має підкорятися сильнішому”.

    За словами Кулеби, успіх України у війні з Москвою виглядає для США як виклик існуючому світовому порядку. Він підкреслив, що американська адміністрація, як і частина європейських партнерів, воліє обрати варіант завершення війни, який вимагатиме найменших витрат. У цьому контексті, каже Кулеба, Україну можуть намагатися змусити до поступок, аби швидко “закрити питання”. Ексміністр також вказав, що приклад Києва може надихнути інші країни опиратися тиску сильніших держав. Він навів умовну ситуацію, коли Панама відмовляється підкоритися вимогам США, спираючись на приклад України, яка змогла дати відсіч Росії. Кулеба окремо зазначив, що вперта позиція українського президента Володимира Зеленського та Збройних сил руйнує цей сценарій. За його словами, це заважає реалізувати плани швидкого завершення війни коштом українських інтересів.

    На завершення Кулеба провів паралель між зовнішньою політикою та бізнесом, зазначивши, що жодна країна не діє у зовнішній політиці за рахунок власних інтересів. Усі намагаються виграти за рахунок інших, як це часто буває у бізнесі.

  • Колишній глава МЗС України поїхав до Кореї на форум — що кажуть ЗМІ

    Колишній глава МЗС України поїхав до Кореї на форум — що кажуть ЗМІ

    Італійські медіа повідомили, що колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нібито виїхав до Польщі перед набуттям чинності нових обмежень на виїзд для колишніх дипломатів. Сам Кулеба заперечив ці твердження і заявив, що залишив Україну в межах офіційного відрядження ще до того, як урядове рішення почало діяти.

    Видання Corriere della Sera повідомило, що Кулеба виїхав з Києва автомобілем і прибув до Польщі незадовго до набрання чинності постанови, яка забороняє виїзд за кордон для колишніх дипломатів із високим рангом. У коментарі журналістам Кулеба заявив, що не мав наміру тікати і діяв у межах чинного законодавства. Він підкреслив, що не сприймав поїздку як втечу і завжди дотримувався правил.

    Колишній міністр пояснив, що постанова уряду не є частиною обмежень воєнного стану, а радше має на меті контроль за висловлюваннями ексдипломатів за кордоном. За його словами, такі обмеження можуть торкнутися близько двадцяти осіб, і вони мають політичний характер. Кулеба також заявив, що після звільнення з посади працював викладачем у Парижі та США, а також мав заплановану участь у міжнародній конференції у Південній Кореї. Перебування за кордоном, за його словами, пов’язане виключно з професійною діяльністю. Водночас він висловив критику на адресу окремих представників влади, які, на його думку, намагаються використати ситуацію для обмеження інакомислення. Він зазначив, що виступав проти цензури в окремих парламентських комісіях і вважає реакцію на це політично вмотивованою. У пресслужбі Дмитра Кулеби спростували інформацію про нібито його втечу з країни. У коментарі для hromadske зазначили, що поїздка здійснювалася в рамках офіційного відрядження, яке розпочалося до набрання чинності нових обмежень. Кулеба прямував через Польщу до Сеула для участі у форумі World Knowledge Forum 2025, де виступає з доповіддю на тему європейської безпеки та війни в Україні. Після конференції в Південній Кореї Кулеба планує відвідати ще один захід у Польщі, а 20 вересня має повернутися до Києва для участі в публічному заході.

    Нагадаємо, уряд України ухвалив постанову, що обмежує виїзд за кордон колишнім дипломатам із високим рангом. Нові правила також зачіпають молодих чоловіків віком до 22 років, проте не стосуються осіб, які перебувають на державній службі та виїжджають у службові відрядження.

  • Дмитро Кулеба став науковцем у США

    Дмитро Кулеба став науковцем у США

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба отримав нову посаду у США. Він став старшим науковим співробітником у Гарвардському університеті, зокрема у впливовому Belfer Center for Science and International Affairs. Про це стало відомо 4 грудня з офіційної заяви центру.

    Як нерезидентний працівник Belfer Center, Кулеба зосередиться на дослідженнях у таких ключових напрямках:

    1. Протидія автократії: аналіз ефективних стратегій для захисту демократії від авторитарного впливу.
    2. Зміцнення демократичних інститутів: визначення найкращих практик для посилення демократичних структур у світі.
    3. Міжнародні коаліції: створення стійких альянсів між демократичними державами для реагування на глобальні виклики.

    Крім того, ексміністр планує проводити лекції та семінари, обмінюючись досвідом зі студентами та викладачами Гарвардської школи.

    • Нерезидентний статус:
      • Дмитро Кулеба залишатиметься в Україні і поєднуватиме свою дослідницьку діяльність у Гарварді з іншими обов’язками.
      • Протягом навчального семестру він відвідуватиме кампус університету у Кембриджі для особистих зустрічей із колегами та студентами.
    1. Підтримка міжнародного іміджу:
      • Присутність українських експертів у провідних західних інституціях сприяє формуванню позитивного іміджу України як країни, яка активно долучається до глобальних наукових та політичних дискусій.
    2. Поширення українського досвіду:
      • Кулеба має змогу ділитися досвідом протидії гібридним загрозам та зовнішньому тиску, які Україна відчула через російську агресію.
    3. Зміцнення відносин із США:
      • Співпраця з Гарвардом може сприяти зміцненню дипломатичних і академічних зв’язків між Україною та Сполученими Штатами.
    • Кулеба став одним із небагатьох українських політиків, які після завершення міністерської кар’єри змогли долучитися до діяльності впливових західних інституцій.
    • Belfer Center є одним із провідних світових аналітичних центрів, який займається питаннями міжнародної політики, безпеки та технологій.
  • Україна врятувала ще 15 дітей з окупованих територій

    Україна врятувала ще 15 дітей з окупованих територій

    Україна продовжує повертати дітей із тимчасово окупованих Росією територій. Завдяки зусиллям волонтерів та ініціативі Bring Kids Back UA, вдалося евакуювати ще 15 дітей із Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Наразі всі вони разом із сім’ями перебувають у безпеці й отримують необхідну підтримку в спеціалізованих центрах.

    За словами Дмитра Кулеби, українського посадовця, загарбники намагалися асимілювати дітей, змушуючи їх приймати російське громадянство, навчатися за пропагандистськими програмами та навіть мобілізувати до російської армії.

    • Віталіна, перебуваючи на останньому терміні вагітності, була змушена оформити російські документи на новонароджену дитину, щоб її не забрали.
    • Марічка, 18-річна дівчина, відвідувала російську школу, де її примушували вчити пропагандистські вірші. Вона отримала ультиматум: стати громадянкою Росії або залишити окуповану територію пішки.
    • Кирило, у 17 років отримав повістку до російської армії, оскільки окупанти заявили, що він тепер громадянин РФ.

    Ці історії ілюструють жахливі умови, у яких перебувають українські діти під час окупації, та показують, наскільки важливою є їхня евакуація.

  • Китай і РФ відповіли Кулебі

    Китай і РФ відповіли Кулебі

    Китай, висловився на підтримку початку переговорів між Україною та Росією, однак наголосив, що умови для цього ще не дозріли. Про це заявив міністр закордонних справ Китаю Ван І під час зустрічі з українським колегою Дмитром Кулебою. Заява зроблена у контексті останніх подій, коли Україна і Росія почали подавати сигнали про готовність до діалогу.

    Ван І зазначив, що вирішення будь-яких конфліктів має повернутися до столу переговорів, але для цього ще необхідно дочекатися сприятливих умов. Він підкреслив, що Китай підтримує всі зусилля, що сприяють миру, і готовий продовжувати грати конструктивну роль у цьому процесі. Китай також звернув увагу на гуманітарну ситуацію в Україні і пообіцяв продовжити надавати гуманітарну допомогу.

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, прибувши до Пекіна, заявив, що його візит має на меті розвиток контактів між лідерами двох країн та обговорення шляхів до миру, а також двосторонніх відносин, зокрема у контексті переговорів України щодо вступу до Євросоюзу. Кулеба підкреслив важливість прямого діалогу між Києвом та Пекіном для досягнення справедливого миру і уникнення конкуренції мирних планів.

    Однак у Росії висловили сумніви щодо щирості намірів України щодо переговорів. За інформацією РІА “Новости”, джерела в Москві вважають, що якщо б Київ дійсно був готовий до переговорів, то скасував би заборону на їх проведення. Це висловлення скептицизму підкреслює складність ситуації та розбіжності в поглядах на можливість досягнення миру.

    Візит Кулеби до Китаю також супроводжувався критикою з боку експертів, які зауважили, що Китай, можливо, намагається нав’язати Україні свій “мирний план” через дипломатичні канали. Аналіз ситуації показує, що Китай все більше фокусується на припиненні бойових дій, а не на питаннях територіальної цілісності України, що може свідчити про зміну підходу Пекіна до конфлікту.

  • Кулеба підтвердив готовність України до переговорів з Росією

    Кулеба підтвердив готовність України до переговорів з Росією

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час своєї зустрічі з китайським колегою Ван І підтвердив готовність України вести переговори з Росією. Це сталося під час його робочого візиту до Пекіна, який він анонсував через соціальні мережі, підкреслюючи важливість розвитку контактів між Україною та Китаєм.

    Кулеба зазначив, що Україна готова до переговорів, але вони мають бути раціональними, мати практичне значення і бути орієнтованими на досягнення сталого миру. Міністр також акцентував на необхідності, щоб переговори були предметними і направленими на справедливий результат, а не стали черговою політичною процедурою.

    Зокрема, Кулеба висловив сподівання, що обговорення шляхів до миру з китайським колегою не буде зводитися до конкуренції мирних планів. Він підкреслив важливість прямого діалогу між Києвом і Пекіном для обміну позиціями та розуміння обставин конфлікту з боку Китаю.

    Міністр також зазначив, що його візит до Китаю має на меті не тільки обговорення питань миру, але й розвиток двосторонніх відносин, особливо на фоні розпочатих переговорів України щодо вступу до Європейського Союзу. Кулеба підкреслив, що цей візит є частиною спроб України знайти надійних партнерів та підвищити міжнародну підтримку у вирішенні конфліктів.