novinibezmej

Позначка: Косово

  • Вихід із політичного глухого кута: парламент Косова в останній момент обрав нову президентку та уникнув виборів

    Вихід із політичного глухого кута: парламент Косова в останній момент обрав нову президентку та уникнув виборів

    Парламент Косова обрав відому економістку Юстину Широку-Пулу новою президенткою країни безпосередньо перед вичерпанням встановленого конституційного терміну, запобігши призначенню чергових дострокових парламентських виборів. Під час голосування в 120-місному законодавчому органі кандидатуру підтримав 81 депутат — рівно на один голос більше за необхідний кваліфікований поріг у дві третини.

    Юстина Широка-Пула очолює Академію наук і мистецтв Косова, є професоркою економіки, а у 2008–2011 роках обіймала посаду міністерки економіки. Хоча функції президента в Косові мають переважно церемоніальний характер, процедура його затвердження традиційно залишається джерелом глибокої політичної турбулентності. Вимога зібрати підтримку щонайменше 80 парламентарів у минулому неодноразово призводила до урядових криз та розпуску парламенту, як це вже траплялося в червні.

    Результативне голосування стало наслідком широкої політичної угоди між керівною партією «Самовизначення» прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційною Демократичною партією Косова. Ключовим елементом компромісу між опонентами стала домовленість про законодавче обмеження повноважень спеціального суду в Гаазі, який розглядає справи про воєнні злочини періоду збройного протистояння з Сербією у 1998–1999 роках.

    Питання роботи трибуналу вкрай загострилося після того, як 16 вересня міжнародні судді засудили колишнього президента Хашима Тачі та трьох інших фігурантів до сукупного терміну ув’язнення у 81 рік. Вирок викликав бурхливу суспільну реакцію та хвилю протестів, учасники яких назвали судові рішення упереджено суворими. Напередодні поліція була змушена застосувати сльозогінний газ і водомети для розгону масових вуличних мітингів, що вимагали перегляду компетенції гаазьких інституцій.

  • Розплата за криваве минуле: у Гаазі колишнього президента Косова засудили до 25 років тюрми за катування та страти

    Розплата за криваве минуле: у Гаазі колишнього президента Косова засудили до 25 років тюрми за катування та страти

    Міжнародне правосуддя ухвалило резонансний історичний вирок щодо колишньої вищої політичної та військової верхівки Косова, поставивши крапку у тривалому розгляді звірств кінця минулого століття. Спеціалізовані палати щодо Косова, які функціонують у Гаазі за участю міжнародних суддів, визнали колишнього президента Хашима Тачі винним у скоєнні воєнних злочинів під час збройного конфлікту 1998–1999 років та призначили йому суворе покарання у вигляді двадцяти п’яти років позбавлення волі. Разом із колишнім главою держави перед судом постали троє його найближчих соратників і командирів Армії визволення Косова, яким призначили тривалі тюремні строки від тринадцяти до двадцяти п’яти років із обов’язковим зарахуванням періоду попереднього тримання під вартою.

    Матеріали судового слідства розкрили масштабну картину організованого терору, політичних переслідувань, тортур та позасудових розправ над незгодними і цивільними особами. Згідно з висновками трибуналу, засуджені несуть пряму кримінальну відповідальність за незаконне свавільне ув’язнення 385 осіб, жорстоке поводження щонайменше з 49 людьми, нелюдські катування 303 полонених та холоднокровне вбивство 96 жертв. Окремо суд зафіксував персональну причетність Хашима Тачі до низки конкретних епізодів насильства, зокрема до арешту, неправомірного утримання та допитів тринадцяти депутатів, а також до затримання, примусового конвоювання і фізичної ліквідації опозиційного політичного активіста Бехайдина Аллакві. Усі ці діяння супроводжувалися залякуванням, фізичним і психологічним тиском та знущаннями без належного правового процесу.

    Попри такий масив доведених фактів кровопролиття, судді ухвалили рішення виправдати всіх чотирьох фігурантів за обвинуваченням у злочинах проти людяності. Сторона обвинувачення не змогла надати достатніх юридичних доказів того, що насильницькі дії мали характер широкомасштабного та систематичного нападу безпосередньо проти цивільного населення, тому кваліфікацію зосередили на категорії воєнних злочинів. Судовий марафон, який стартував у квітні 2023 року, став одним із найскладніших у сучасній практиці: судова колегія заслухала показання 273 свідків, долучила до матеріалів справи 5467 речових доказів, а підсумкова стенограма засідань налічувала понад двадцять дев’ять тисяч сторінок.

    Для самого Хашима Тачі оголошений вердикт означає остаточний крах його політичної кар’єри та образу національного лідера. Бувши ключовим ватажком Армії визволення Косова у період війни за відокремлення від Белграда, він згодом обійняв посаду прем’єр-міністра, а у 2016 році став президентом Косова. Лише у листопаді 2020 року на тлі висунутих міжнародних обвинувачень він був змушений подати у відставку та вирушити до слідчого ізолятора. Цей прецедент наочно засвідчив, що найвищі державні посади не рятують від відповідальності за зневагу до законів і звичаїв війни навіть через чверть століття.

    Рішення гаазької інстанції знову привернуло увагу світової спільноти до невизначеного міжнародного статусу самого Косова. Хоча значна частина європейських держав визнала його незалежність, самопроголошений суверенітет досі не має загального визнання. Україна послідовно не визнає незалежність Косова, керуючись принципами поваги до суверенітету та територіальної цілісності всіх держав у міжнародно визнаних кордонах і розглядаючи цей регіон як територію Сербії. Схожої позиції дотримуються також Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина та Іспанія, відмовляючись легітимізувати зміну кордонів на європейському континенті.

  • У Косові проходять треті дострокові вибори за півтора року

    У Косові проходять треті дострокові вибори за півтора року

    У Косові 7 червня проходять дострокові парламентські вибори. Це вже третє голосування за останні 18 місяців.

    Попередні дострокові вибори відбулися у грудні 2025 року. Тоді прем’єр-міністр Альбін Курті отримав 51,1% голосів, однак не зміг забезпечити достатній політичний консенсус для обрання нового президента.

    Саме провал домовленостей щодо кандидатури глави держави призвів до чергових дострокових виборів.

    Голосування триватиме до 19:00 за місцевим часом.

    Політична нестабільність у Косові ускладнює рух країни до зближення з Європейським Союзом. У квітні ЄС почав виділяти Косову 61,8 млн євро попереднього фінансування в межах Плану зростання для Західних Балкан.

    Загальний пакет підтримки для Косова до 2027 року становить 882,6 млн євро, однак подальші виплати залежатимуть від реформ в економіці та сфері верховенства права.

    Нова інституційна криза може загальмувати ці процеси та залишити країну в політичному глухому куті.

    Вибори також призупинили спроби відновити переговори із Сербією, яка досі не визнає незалежність Косова. Прогрес у діалозі між Белградом і Приштиною є важливою умовою для європейської інтеграції обох сторін.

  • Дональд Трамп показав список війн, які, за його словами, завершив під час свого правління

    Дональд Трамп показав список війн, які, за його словами, завершив під час свого правління

    Президент США Дональд Трамп під час інтерв’ю програмі “60 minutes” продемонстрував аркуш паперу з роздруківкою твіта Державного департаменту, де наведено перелік воєн, які, за його словами, завершилися під час його правління. Політик наголосив, що російсько-український конфлікт може стати дев’ятим, який йому вдасться врегулювати.

    Під час ефіру Трамп дістав документ із внутрішньої кишені піджака та показав журналістці. За його словами, він зробив це навмисно, щоб нагадати про досягнення своєї адміністрації у сфері миротворчої політики.

    Президент підкреслив, що цей список є доказом його миротворчих успіхів. У твіті Держдепу йшлося про врегулювання конфліктів між Камбоджею та Таїландом, Косовом і Сербією, Конго та Руандою, Пакистаном і Індією, Ізраїлем та Іраном, Єгиптом і Ефіопією, Вірменією та Азербайджаном, а також Ізраїлем і ХАМАС. Кількома днями раніше він повторив цю заяву під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One. Трамп наголосив, що його миротворча діяльність триває, і наступною війною, яку він сподівається врегулювати, стане війна між Росією та Україною. “Я врегулював вісім воєн, і дев’ята наближається. Я вірю, що у війні між Росією та Україною це станеться”, — сказав він.

    Американський лідер також висловив переконання, що дипломатичні зусилля здатні завершити російсько-український конфлікт, однак визнав, що процес мирного врегулювання є складнішим, ніж він очікував.

  • Дуа Ліпа стала громадянкою Косова та зустрілася з президенткою

    Дуа Ліпа стала громадянкою Косова та зустрілася з президенткою

    Британська співачка Дуа Ліпа, яка має косівське походження, отримала громадянство Республіки Косово. З цієї нагоди вона зустрілася з президенткою країни Вйосою Османі. Про подію повідомили в ЗМІ, а також у соціальній мережі X, де глава держави опублікувала спільні фотографії зі співачкою.

    Дуа Ліпа народилася 22 серпня 1995 року в Лондоні. Її батьки – етнічні албанці з міста Приштина, які були змушені залишити Косово у 1990-х роках через нестабільну ситуацію в регіоні. Вони переїхали до Великої Британії як біженці, будучи ще студентами. Батько навчався на стоматолога, а мати – на юристку. Після приїзду подружжя працювало в ресторанах, щоб забезпечити родину.

    Музика з раннього дитинства супроводжувала майбутню зірку. Першу пісню вона написала, коли їй було лише чотири роки. На музичне становлення Дуа вплинули її батько, який грав у рок-гурті, а також виконавці, яких вона слухала змалку — серед них Blondie, Prince, Боб Ділан, Стінг і Pink.

    У 2006 році родина вирішила повернутися до Косова, коли, на їхню думку, це стало безпечно. Тоді 11-річна Дуа поїхала до Приштини разом із братами та сестрами. Проте вже у 15 років вона самостійно повернулася до Лондона, аби спробувати реалізувати свою мрію — стати співачкою. Вона вважала, що Косово не зможе дати їй можливостей для старту в музичній індустрії.

    Надання громадянства стало символічним жестом, який підкреслює зв’язок Дуа Ліпи з її історичною батьківщиною. Вона неодноразово висловлювала гордість за своє походження і підтримувала Косово на міжнародному рівні.

  • Британські війська доповнять місії ЄС у Косово та на Балканах

    Британські війська доповнять місії ЄС у Косово та на Балканах

    Велика Британія планує активізувати свою військову присутність у регіоні Західних Балкан, беручи участь у європейських місіях у межах нового оборонного пакту з Європейським союзом. Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на заяву міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі.

    У межах підписаної 19 травня оборонно-безпекової угоди між Лондоном і Брюсселем британські військові зможуть доповнювати місії ЄС на Балканах, зокрема — в Косово, де вже беруть участь у миротворчих операціях під егідою НАТО.

    “Ми хочемо тісно співпрацювати з нашими європейськими партнерами в цьому регіоні”, — наголосив Леммі. За його словами, доповнення зусиль НАТО силами ЄС — надзвичайно важливе, особливо в умовах зростання загроз стабільності на Балканах.

    Нова угода формалізує співпрацю Британії та ЄС у сферах:

    протидії гібридним загрозам,

    кібербезпеки,

    охорони критичної інфраструктури,

    морської безпеки.

    Також вона дозволяє британським чиновникам брати участь у зустрічах міністрів оборони ЄС, а британським військовим — долучатися до європейських навчань і спільних закупівель озброєння.

    Окремо Леммі згадав про нещодавні візити до Сербії, Косова і Боснії та Герцеговини, зазначивши, що Лондон стурбований ризиками підриву Дейтонських мирних угод, які стали основою миру в регіоні після війни 1992–1995 років.

  • На Балканах може спалахнути нова війна

    На Балканах може спалахнути нова війна

    Про це пише The Wall Street Journal, звинувачуючи в її підготовці президента Сербії Вучича і Путіна.

    Через три десятиліття після кривавого розпаду Югославії нещодавні зіткнення між Сербією і Косово знову розпалюють тривалі етнічні конфлікти.

    У той час як Сербія “керує подіями на місці”, Москва роздмухує полум’я, йдеться в статті.

    “Нова регіональна криза дасть Кремлю можливість домогтися впливу на місцевому рівні за допомогою торгівлі зброєю і посередництва, водночас відволікаючи увагу від України і даючи Росії важелі тиску на західних лідерів, вважають автори.

    “Західні Балкани – ідеальний кандидат. Косово та Боснія і Герцеговина не є членами НАТО”, – пише WSJ.

    Видання нагадує про інциденти в Косово торік, коли сталися сутички між сербами та косовською владою.

    Після одного з них, наприкінці вересня, Сербія розмістила важке озброєння і війська на кордоні з Косово.

    Білий дім був “дуже стурбований тим, що Сербія може готуватися до військового вторгнення”, – заявив пізніше американський чиновник в інтерв’ю Time.

    Такий конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, члена НАТО. Занепокоєння кризою, що назріває, спонукало Вашингтон оприлюднити розвіддані про нарощування Сербією військової потужності біля Косова.

    Потім Сербія відвела війська, але автори статті побоюються, що “Белград і Москва готують другу кампанію” на 2024 рік. При цьому, як стверджується, зброю сербам постачають і Росія, і Китай.

    Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косово свій гуманітарний центр, який, на думку західних чиновників, служить “російським шпигунським центром”. Сербія і Росія заперечують це.

    “Серби, схоже, шукають приводу для дій – у лютому Сербія заявила, що заборона Косово на використання сербського динара як валюти рівносильна етнічній чистці”, – пише WSJ.

  • Європейський союз висловив попередження Косову та Сербії щодо загрози, яка постає перед їхнім процесом євроінтеграції

    Європейський союз висловив попередження Косову та Сербії щодо загрози, яка постає перед їхнім процесом євроінтеграції

    Перед річницею підписання Охридської угоди між Косовом і Сербією, Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель висловив своє розчарування станом виконання угоди обома сторонами та попередив про можливі ризики для процесу євроінтеграції.

    В понеділок виповнюється перший рік з моменту укладення угоди в Охриді, спрямованої на нормалізацію відносин між Косовом та Сербією.

    “Згідно з цією угодою, обидва боки мали виконувати чітко визначені зобов’язання, але, на жаль, поки що ми спостерігаємо обмежений прогрес у цьому напрямі”, – зазначив Боррель.

    Європейський союз нагадував про обов’язковість виконання угоди в повному обсязі, а будь-яке її порушення загрожує не лише інтеграції сторін у Європейський союз, а й пошкоджує їхню репутацію як надійних партнерів.

    “Час розірвати це порочне коло криз та напруженостей і рухатися вперед до європейської ери. Чекаємо, що лідери обох країн продемонструють відповідальність та лідерство у виконанні угоди”, – закликав Боррель.

    Нещодавно ЄС влаштував новий раунд переговорів між представниками обох країн у зв’язку із суперечкою щодо обмеження обігу сербського динара в північних косовських муніципалітетах.

  • Албанський прем’єр закликає НАТО збільшити кількість військ в Косові

    Албанський прем’єр закликає НАТО збільшити кількість військ в Косові

    Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама закликав НАТО до посилення  військової присутності в Косові та забезпечення безпеки кордонів країни з Сербією. Він попередив, що нещодавні події етнічного насильства в Косові можуть спровокувати більш масштабний балканський конфлікт.

    Прем’єр-міністр вважає, що кордон Косова з Сербією втратив контроль і став місцем для різноманітної незаконної діяльності, такої як контрабанда наркотиків і зброї, а також проникнення ультранаціоналістів. Це може призвести до серйозних потрясінь у регіоні.

    Косово, колишня сербська провінція, що оголосила незалежність, залишається напруженим регіоном, де етнічне насильство спалахувало двічі за останні місяці. Західні країни висловлюють побоювання, що Росія може використати ситуацію для розпалювання конфлікту на Балканах та відволікати уваги від подій в Україні.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, виступаючи в столиці Північної Македонії Скоп’є підкреслив, що НАТО не бачить військової загрози для союзників на Західних Балканах. Проте він визнав підвищення напруженості, зокрема в Косові, і повідомив, що НАТО підсилила свою військову присутність там на 1000 додаткових військовослужбовців та більш потужним озброєнням.

    На запитання про можливість розгортання додаткових миротворчих сил у Косові, Столтенберг сказав, що це можливо, і визначення буде залежати від розвитку ситуації. У вересні в північній частині Косова відбулися сутички зі стріляниною, в результаті яких загинув косовський поліцейський. Сербія відкидає відповідальність і не визнає незалежність Косова.