novinibezmej

Позначка: останки

  • Знайдені на Балі рештки належать Ігорю Комарову

    Знайдені на Балі рештки належать Ігорю Комарову

    Індонезійська поліція підтвердила, що понівечені людські останки, знайдені на узбережжі острова Балі, належать громадянину України Ігорю Комарову, який раніше вважався зниклим безвісти.

    За даними місцевого видання Jakarta Globe, ідентифікацію провели за допомогою аналізу ДНК. Лабораторні дослідження здійснили у Національному поліцейському судово-медичному центрі в Джакарті. Результати експертизи показали повний збіг між ДНК, отриманою із знайдених останків, та генетичними зразками, наданими батьками загиблого.

    Речник поліції Балі Аріасанді повідомив, що профіль ДНК із фрагментів тіла порівняли з контрольними зразками родичів. За його словами, результати підтвердили, що останки належать 28-річному українцю Ігорю Комарову.

    Перші частини тіла місцеві жителі виявили 26 лютого поблизу пляжу Кетевел в окрузі Сукаваті. Після цього правоохоронці організували додаткові пошуки вздовж гирла річки та узбережжя, де згодом знайшли інші частини тіла – голову, тулуб, руки та ноги.

    Через складний стан останків встановити особу візуально було неможливо. Слідчі направили шість зразків кісток до національної судово-медичної лабораторії для проведення ДНК-аналізу. Саме його результати остаточно підтвердили особу загиблого.

    Ігор Комаров був українським туристом і, за даними ЗМІ, хлопцем блогерки Єви Мішалової. Обставини його загибелі наразі з’ясовують правоохоронні органи.

  • Археологи знайшли останки дітей біля вівтаря цивілізації мая

    Археологи знайшли останки дітей біля вівтаря цивілізації мая

    Археологи у Гватемалі зробили моторошне відкриття — у древньому вівтарі цивілізації мая, розташованому в стародавньому місті Тікаль, виявлено останки дітей, які, ймовірно, стали жертвами ритуальних обрядів. Про це повідомляється у дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity, на яке посилається видання Popular Science.

    Знахідка розташована у знаменитому археологічному комплексі Тікаль — одному з головних політичних і культурних центрів класичного періоду мая. Вівтар, де було знайдено останки, був уперше відкритий ще у 1960-х роках, однак лише тепер, під час нових розкопок, дослідникам вдалося виявити справжній масштаб ритуального комплексу.

    Серед знайденого — рештки кількох дітей віком до чотирьох років, зокрема одне тіло, розміщене в характерній позі сидячи. Поруч археологи виявили також останки дорослої людини з наконечником списа, виготовленим із зеленого обсидіану — мінералу, який часто використовувався в культурі Теотіуакана, впливового міста на території сучасної Мексики.

    Це відкриття посилило гіпотези про давні контакти (а можливо, й конфлікти) між мая та Теотіуаканом. Особливо здивував учених той факт, що після завершення ритуалу вівтар та прилеглі споруди не були реконструйовані чи повторно використані — як це зазвичай робили мая. Замість цього місце просто закопали, ніби намагаючись “захоронити” саму пам’ять про події.

    “Місцеві жителі, ймовірно, ставилися до цього місця як до меморіалу або навіть небезпечної зони, яку варто уникати. Це може свідчити про глибокі емоційні чи політичні травми, пов’язані з Теотіуаканом”, — пояснив один із керівників розкопок, археолог Ендрю Шерер.

    Ця знахідка є важливим свідченням складних стосунків між провідними цивілізаціями Месоамерики і підтверджує, що практика жертвоприношень була поширенішою, ніж вважалося раніше. Дослідники сподіваються, що подальший аналіз ДНК та мікротрас залишків допоможе встановити походження жертв і краще зрозуміти контекст ритуалів того часу.

  • Нове відкриття змінює погляд на похоронні ритуали Європи

    Нове відкриття змінює погляд на похоронні ритуали Європи

    Під час археологічних розкопок у замку Міланд, що в Кастельно ла Шапель, Франція, вчені зробили унікальне відкриття. У сім’ї місцевих аристократів Комонів існувала традиція бальзамування померлих. Це дослідження стало першим біоархеологічним підтвердженням цієї практики в Західній Європі, яке проливає світло на ритуали XVI-XVII століть.

    Дослідники з Австрійської академії наук (ÖAW) вивчили останки семи дорослих, п’яти дітей та муміфікованої жінки, знайдених у замку. Усього було виявлено майже 2000 фрагментів кісток. Ретельний аналіз показав, що техніка бальзамування в сім’ї Комонів мала стандартизований підхід і застосовувалася до людей різного віку. Кароліна Партіот, провідна дослідниця проєкту, зазначила, що процедура включала складні операції зі зняття шкіри, які навіть охоплювали кінчики пальців. Ці методи корелюють з описами французького хірурга XVIII століття П’єра Діоніса, який документував подібні практики в Марселі.

    На відміну від давньоєгипетських чи південноамериканських практик, бальзамування в Європі мало інше призначення. У випадку з родиною Комонів метою було не збереження тіла на тривалий час, а підготовка до похоронних церемоній. Така традиція символізувала високий соціальний статус і була подібною до ритуалів знаменитої італійської родини Медічі XV століття. Дослідження також свідчить, що практика зберігалася протягом двох століть, передаючись як родинна спадщина. Це відкриття допомагає краще зрозуміти культурні цінності аристократії ранньомодерної Європи.

    Відкриття в замку Міланд не тільки підтверджує існування бальзамування в Європі, але й підкреслює його значення як символу престижу. Ця практика була невід’ємною частиною ідентичності аристократичних сімей, і знахідка дає новий погляд на похоронні ритуали того часу.