novinibezmej

Позначка: пересадка

  • Перша в історії Британії: жінка народила після трансплантації матки

    Перша в історії Британії: жінка народила після трансплантації матки

    У Велика Британія сталася безпрецедентна подія в історії національної медицини: жінка, яка від народження не мала матки, змогла виносити та народити дитину після трансплантації органу від померлої донорки. Про це повідомили The Guardian та BBC.

    Британка Грейс Белл народилася з рідкісним вродженим синдромом, через який при наявності здорових яєчників у неї була повністю відсутня матка. У 16 років лікарі повідомили дівчині, що вона не зможе самостійно виносити дитину. Єдиним шансом залишалася трансплантація.

    У червні 2024 року жінці провели складну операцію з пересадки матки від померлої донорки. Хірургічне втручання тривало близько десяти годин і стало частиною клінічного дослідження, у межах якого медики планують виконати ще дев’ять подібних трансплантацій.

    Через кілька місяців після операції Грейс пройшла процедуру екстракорпорального запліднення. Після успішного перенесення ембріона вагітність розвивалася без серйозних ускладнень. У грудні 2025 року, напередодні Різдва, вона народила сина вагою 2,8 кілограма.

    Хлопчика назвали Г’юго Річардом — друге ім’я він отримав на честь професора Річарда Сміта, який понад 25 років досліджує трансплантацію матки та був присутній під час пологів. Лікарі підкреслюють, що дитина не має жодного генетичного зв’язку з доноркою органу.

    Якщо родина вирішить не планувати більше дітей, пересаджену матку видалять, аби жінка могла припинити прийом імунодепресантів, необхідних після трансплантації.

    Грейс зізналася, що щодня думає про донорку та її родину і не може підібрати слів, щоб висловити вдячність. За її словами, саме завдяки їхньому рішенню вона змогла здійснити мрію всього життя — стати мамою.

    Керівниця медичної команди, трансплантологиня Ізабель Кірога, назвала народження хлопчика справжнім проривом для британської медицини. Дослідження має визначити, чи зможе трансплантація матки в майбутньому стати регулярним методом лікування для жінок, які не мають функціонального органу.

    Медики наголошують: донорство матки суттєво відрізняється від пересадки інших органів і потребує окремої згоди родин померлих донорів, адже йдеться не про порятунок життя, а про можливість народження дитини.

  • В Іспанії вперше у світі пересадили обличчя від донорки після евтаназії

    В Іспанії вперше у світі пересадили обличчя від донорки після евтаназії

    В Іспанії медики вперше у світі провели часткову трансплантацію обличчя від донорки, яка перед смертю свідомо обрала евтаназію та вирішила пожертвувати свої органи іншій людині. Унікальну операцію здійснили в Університетській лікарні Валь-д’Еброн у Барселоні, повідомляє Reuters.

    До складного хірургічного втручання залучили близько 100 спеціалістів. Доноркою стала жінка, яка скористалася правом на асистоване самогубство і перед цим погодилася на донорство органів, тканин та частини обличчя. Медична координаторка з донорства Елізабет Навас назвала такий крок прикладом виняткового альтруїзму та людяності.

    Реципієнткою стала пацієнтка на ім’я Карме. Вона зазнала тяжкого ураження тканин обличчя внаслідок бактеріальної інфекції після укусу комахи, що позбавило її можливості нормально говорити, їсти та бачити.

    Лікарі пояснили, що трансплантація обличчя застосовується у випадках складних деформацій, які неможливо усунути звичайними методами пластичної хірургії. Перед операцією фахівці ретельно перевірили сумісність донора і реципієнтки за групою крові, статтю та анатомічними характеристиками.

    Для підготовки використали 3D-моделювання та комп’ютерну томографію, а інженери створили спеціальні інструменти для максимально точної роботи. Під час операції було пересаджено шкіру, м’язи, нерви, жирову тканину та кісткові структури обличчя.

    Після втручання Карме близько місяця перебувала під постійним наглядом медиків. За її словами, процес відновлення проходить успішно, а дивлячись у дзеркало, вона поступово знову починає впізнавати себе.

  • Науковці створили універсальну нирку для пересадки будь-якому пацієнту

    Науковці створили універсальну нирку для пересадки будь-якому пацієнту

    Світові дослідники досягли історичного прориву у трансплантології — вперше створено так звану “універсальну” нирку, яка може бути пересаджена людині з будь-якою групою крові. Донорський орган, що спочатку мав другу групу, був модифікований до першої, після чого успішно пересаджений пацієнту.

    Про це повідомляє Popelar Science із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Nature Biomedical Engineering.

    Одна з головних перешкод у пересадці органів — це ризик відторгнення через несумісність груп крові. Навіть за повної сумісності близько 15–20% пацієнтів стикаються з відторгненням трансплантата.

    Ще у 2019 році вчені відкрили ферменти, здатні “розчиняти” антигени, які визначають другу групу крові. Тепер цю технологію вперше застосували до людського органа.

    У 2023 році нирку, змінену з другої групи до першої, пересадили пацієнту з повною втратою функції мозку. Орган функціонував без ознак гіпергострого відторгнення протягом двох днів. На третю добу виявили незначні залишки антигенів другої групи, але реакція організму була слабкою, а ушкодження мінімальними.

    “Це вперше ми бачимо, як така методика працює на людській моделі. Це відкриває безцінне розуміння того, як покращити результати трансплантації у майбутньому”, — пояснив співавтор дослідження, професор Стефан Візерс із Університету Британської Колумбії.

    Науковці вже готуються до проведення перших клінічних випробувань, які можуть стати кроком до створення універсальних органів для трансплантації.

    “Роки фундаментальної науки нарешті перетворюються на реальну допомогу пацієнтам”, — підсумував Візерс.

  • У США вперше застосували Crispr-Cas9 для лікування немовляти з рідкісною хворобою

    У США вперше застосували Crispr-Cas9 для лікування немовляти з рідкісною хворобою

    Дев’ятимісячний хлопчик із США став першим у світі пацієнтом, якому ввели індивідуальну геннотерапію з використанням технології молекулярних ножиць Crispr-Cas9. Ця революційна методика, що отримала Нобелівську премію з хімії у 2020 році, була застосована для лікування рідкісного генетичного метаболічного захворювання, що загрожувало життю дитини.

    У Кей Джея Малдуна діагностували дефіцит карбамоїлфосфатсинтетази 1 (CPS1) — генетичне захворювання, яке призводить до порушення роботи печінки і не дозволяє організму виводити токсичні продукти метаболізму. Без лікування хвороба мала два варіанти розвитку: пересадку печінки або смерть.

    Мати хлопчика Ніколь Малдун розповіла, що пошук інформації про CPS1 в інтернеті дає жахливі прогнози: “або смерть, або пересадка печінки”. Лікарі запропонували сім’ї експериментальне лікування за допомогою Crispr-Cas9, що стало для них єдиним шансом.

    Батько Кайл Малдун пригадує: “Наш син був серйозно хворий. Ми мали вибір: або пересадка печінки, або лікування, якого ніколи раніше нікому не робили… Це було надзвичайно важке рішення”. Попри страхи, подружжя погодилося на терапію.

    У лютому дитині зробили першу інфузію препарату, а згодом — ще дві. Лікарка-генетик Ребекка Аренс-Ніклас пояснила, що це лікування було створене виключно для Кей Джея, адаптоване під його унікальні генетичні мутації. За допомогою молекулярних ножиць Crispr-Cas9, які потрапляють до ядра клітин печінки, медики намагаються виправити дефектний ген.

    За словами лікарів, результати терапії наразі багатообіцяючі: хлопчик тепер може споживати більше білка і потребує значно менше медикаментів. Водночас фахівці наголошують, що необхідне тривале спостереження, аби повністю оцінити безпеку і ефективність лікування.

    Медичні експерти сподіваються, що цей прорив у генної терапії дозволить Кей Джей жити з мінімальним прийомом ліків або зовсім без них. Крім того, ця технологія може стати основою для створення індивідуалізованих терапій для інших пацієнтів із рідкісними генетичними захворюваннями.

  • У Києві успішно провели пересадки серця двом жінкам після ускладнень від COVID-19

    У Києві успішно провели пересадки серця двом жінкам після ускладнень від COVID-19

    У Києві в Інституті серця МОЗ України було проведено дві успішні трансплантації серця жінкам, які страждали на дилатаційну кардіоміопатію — хворобу, що розвинулась як ускладнення після перенесеного “У Києві успішно провели пересадки серця двом жінкам після ускладнень від COVID-19. Операції відбулися з інтервалом у три дні, і обидві пацієнтки — 27-річна Валя та 28-річна Ліля — наразі перебувають на шляху до відновлення.

    Дилатаційна кардіоміопатія — це захворювання, яке призводить до розширення серця та зниження його здатності ефективно перекачувати кров. Як правило, це призводить до серцевої недостатності. Для жінок, які перенесли COVID-19, це захворювання стало серйозним ускладненням. Через порушення роботи серця, обидві пацієнтки стали відчувати постійну втому, задишку при мінімальних фізичних навантаженнях та інші симптоми серцевої недостатності.

    У результаті проведених складних операцій жінки отримали нові серця і, хоча перші дні після операції були критичними, зараз їхній стан стабільний. Обидві пацієнтки знаходяться під наглядом лікарів та проходять період реабілітації, який включає прийом спеціальних препаратів, регулярні медичні обстеження та поступове збільшення фізичної активності.

    Медики підкреслюють важливість особливої уваги до стану пацієнток протягом перших трьох місяців після трансплантації, адже саме в цей період існує найбільший ризик відторгнення донорських органів.

    Для обох жінок трансплантація серця стала шансом повернутися до нормального життя. Валя планує відновити свою кар’єру та здійснити подорож до Туреччини, а Ліля мріє повернутися до активного туризму та підкорити нові гірські вершини.

    Пацієнтки наголошують на важливості підтримки близьких людей, віри в себе та оптимізму, які є важливими складовими успішного відновлення після операції. Вони також відзначають, що в цей складний період лікарі Інституту серця надали не тільки висококваліфіковану медичну допомогу, а й підтримку морального характеру.

    Інститут серця продовжить спостерігати за станом пацієнток, надаючи їм необхідну допомогу під час реабілітації. Лікарі цього медичного закладу завжди готові до складних та важливих операцій, що стосуються трансплантації органів, тим самим надаючи пацієнтам шанс на нове життя після серйозних хвороб.

  • Померла акторка Мішель Трахтенберг

    Померла акторка Мішель Трахтенберг

    Американська акторка Мішель Трахтенберг, відома за ролями в серіалах «Баффі — переможниця вампірів» та «Пліткарка», померла у віці 39 років. Її тіло було виявлено 26 лютого 2025 року близько 8:00 ранку в її квартирі на Манхеттені, Нью-Йорк. За повідомленням ABC News, нещодавно Трахтенберг перенесла операцію з трансплантації печінки, після якої могли виникнути ускладнення. Поліція не розглядає її смерть як підозрілу; для встановлення точної причини буде проведено розтин.

    Мішель Трахтенберг народилася 11 жовтня 1985 року в Нью-Йорку в родині Лани, банківського менеджера, та Майкла Трахтенберга, спеціаліста в галузі волоконної оптики. Її мати народилася в СРСР і виступала в ляльковому театрі, а батько походить з Німеччини. Трахтенберг вільно володіла російською мовою. Вона розпочала свою кар’єру у віці трьох років, знімаючись у рекламних роликах, а згодом здобула популярність завдяки ролі Дон Саммерс у серіалі «Баффі — переможниця вампірів». Також вона знімалася в таких проєктах, як «Пліткарка» та фільм «Євротур».

    Сім’я акторки попросила поважати їхнє право на приватність у цей складний час. Шанувальники та колеги висловлюють свої співчуття у зв’язку з її передчасною смертю.

  • В МОЗ повідомили кількість пацієнтів на трансплантацію

    В МОЗ повідомили кількість пацієнтів на трансплантацію

    В Україні понад 3,5 тисячі пацієнтів очікують на трансплантацію органів, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я станом на початок 2025 року. Найбільше людей у списку очікування потребують пересадки нирок — 2 276 осіб, а також серця (615) і печінки (586).

    Попри складні умови війни, система трансплантації в Україні демонструє стійкість і поступовий розвиток. У 2024 році в країні провели 337 пересадок нирок, 107 трансплантацій печінки та 71 трансплантацію серця. Найбільше операцій виконали у таких медичних закладах:

    • Львівське ТМО — 140 трансплантацій
    • Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова — 91
    • Інститут серця МОЗ України — 52

    Окрім цього, відзначено зростання на 18% у пересадках гемопоетичних стовбурових клітин, що є важливим напрямом трансплантаційної медицини.

    У МОЗ підкреслили, що навіть у складних умовах повномасштабної війни система трансплантації не лише зберігається, а й удосконалюється. Українські лікарі продовжують проводити складні операції з пересадки серця, легень, нирок і печінки, забезпечуючи пацієнтам шанс на життя.

  • Підсумки трансплантацій в Україні скільки органів пересаджено у 2024 році

    Підсумки трансплантацій в Україні скільки органів пересаджено у 2024 році

    За 11 місяців 2024 року українські лікарі виконали 467 трансплантацій внутрішніх органів. Серед них було здійснено 311 пересадок нирок, 93 — печінки та 63 — серця. Більше 65% усіх трансплантацій відбулися за участю померлих донорів.

    Найбільше операцій виконано в таких медичних закладах, як Перше медичне обʼєднання Львова, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова та Інститут серця МОЗ України.

    Ще однією важливою процедурою, що здійснюється в Україні, є трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин. У 2024 році було проведено 376 таких операцій, з яких 54 були виконані дітям. Це на 15% більше, ніж торік. Найбільше таких трансплантацій виконано в Національному інституті раку, Черкаському клінічному онкологічному центрі та Київському міському центрі нефрології та діалізу.

    Також відзначається важливий прогрес в області алогенної трансплантації: перша така операція була виконана у Національному інституті раку, і нині цей вид трансплантації вже здійснюється в чотирьох медичних закладах країни.

    Попри виклики, зокрема війна, українські лікарі продовжують виконувати складні трансплантаційні операції, зокрема пересадки легенів. Крім того, в Україні здійснюють складні комбіновані пересадки, такі як серце та нирка, серце та легкі, підшлункова залоза та нирка.

    Наразі в Україні понад 3 000 пацієнтів очікують на рятівні операції трансплантації.

  • У США дозволили пересадку органів між пацієнтами з ВІЛ

    У США дозволили пересадку органів між пацієнтами з ВІЛ

    З 4 грудня 2024 року у США офіційно дозволять пересадку нирок і печінки від донорів із ВІЛ реципієнтам, які також мають цей вірус. Раніше такі операції були можливі лише в рамках наукових досліджень, але тепер вони стануть частиною стандартної медичної практики.

    Ця ініціатива має кілька важливих переваг: вона дозволить скоротити час очікування для пацієнтів із ВІЛ, які потребують трансплантації органів, що інколи триває від двох до п’яти років, і сприятиме зменшенню стигматизації хворих.

    Перші успішні трансплантації між людьми з ВІЛ були проведені в Південній Африці у 2010 році. У США перші дозволи на такі операції з’явилися в 2013 році, але лише як частина клінічних досліджень. Дослідження, опубліковане в New England Journal of Medicine, підтвердило, що трансплантація від донора з ВІЛ є так само безпечною, як і від донора без вірусу.

    Професорка Крістін Дюран із Медичної школи Джона Гопкінса, одна з авторок дослідження, зазначила:
    “Це відкриває двері для більш справедливого доступу до медичних послуг для людей з ВІЛ, демонструючи відсутність різниці в результатах трансплантації між донорами з ВІЛ і без нього”.

    Нововведення знаменує важливий крок у боротьбі з упередженнями та розширенні доступу до сучасної медицини для людей з ВІЛ.