novinibezmej

Позначка: радіація

  • У зоні відчуження ЧАЕС спалахнули пожежі: рятувальники ліквідують осередки та контролюють радіацію

    У зоні відчуження ЧАЕС спалахнули пожежі: рятувальники ліквідують осередки та контролюють радіацію

    У зоні відчуження Чорнобильської АЕС сталися займання трав’яного покриву, лісової підстилки та чагарників. За інформацією представників Державної служби з надзвичайних ситуацій, рятувальники оперативно розпочали ліквідацію локальних осередків вогню, два з яких уже успішно загашено. Наразі основні сили спрямовані на приборкання окремих займань, що залишилися. Рятувальникам вдалося локалізувати головні осередки та зупинити подальше поширення полум’я на значні площі, тому, як запевняють у відомстві, жодної загрози для населення немає.

    Оскільки зона відчуження є територією з радіоактивним забрудненням, будь-які пожежі тут перебувають під особливим та посиленим контролем. Під час горіння сухостою та лісової підстилки існує серйозний ризик потрапляння у повітря часток ґрунту й попелу, які можуть містити небезпечні радіонукліди. З огляду на це, підрозділи ДСНС здійснюють постійний та безперервний моніторинг радіаційного фону. За поточними даними, всі показники залишаються в межах допустимих норм, жодних перевищень на територіях не зафіксовано.

    Ситуацію суттєво ускладнюють погодні умови. Український гідрометеорологічний центр випустив попередження про те, що протягом 28–30 липня в регіоні, зокрема й на території Чорнобильської зони, утримуватиметься надзвичайний рівень пожежної небезпеки. Тривала спекотна та суха погода створює максимально сприятливі умови для миттєвого виникнення та стрімкого поширення вогню в природних екосистемах навіть від найменшого джерела займання, що вимагає від рятувальників надзвичайної пильності.

  • Франція заявила про ризики ядерної катастрофи через удари РФ

    Франція заявила про ризики ядерної катастрофи через удари РФ

    Франція виступила із застереженням щодо можливих радіаційних наслідків через російські атаки на енергетичну інфраструктуру України та оголосила про готовність долучитися до відновлення об’єктів Чорнобильської АЕС.

    Про це йдеться у заяві Міністерство Європи та закордонних справ Франції, оприлюдненій до роковин Чорнобильської катастрофи.

    У французькому зовнішньополітичному відомстві наголосили, що обстріли енергосистеми та цивільних об’єктів в Україні створюють додаткові ризики для ядерної безпеки не лише країни, а й усього європейського регіону. За оцінкою дипломатів, подібні дії можуть призвести до серйозних техногенних наслідків.

    У заяві також нагадали про удар по захисній конструкції Чорнобильська АЕС, який стався раніше, і який, за оцінками французької сторони, підвищив рівень загрози.

    Париж підкреслив, що продовжує підтримувати Україну та готовий брати участь у міжнародних ініціативах із відновлення пошкоджених об’єктів. Зокрема, Франція, яка у 2026 році головує в G7, планує сприяти збору коштів для ремонту інфраструктури ЧАЕС.

    Окремо французька сторона висловила солідарність із постраждалими від катастрофи 1986 року та вшанувала ліквідаторів, які брали участь у подоланні її наслідків.

  • МАГАТЕ підтвердило пошкодження захисної конструкції ЧАЕС після атаки дрона

    МАГАТЕ підтвердило пошкодження захисної конструкції ЧАЕС після атаки дрона

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у грудні заявило, що захисна конструкція на Чорнобильській АЕС більше не виконує свою основну функцію. Це стало наслідком удару ворожого дрона та пожежі, яка виникла після нього.

    Інспекція МАГАТЕ перевірила Новий безпечний конфайнмент (НБК), встановлений над 4-м реактором ЧАЕС у 2019 році. Об’єкт постраждав від атаки безпілотника 14 лютого 2025 року. Після удару почалася пожежа, яка пошкодила захисну споруду, проте несучі конструкції та системи моніторингу не постраждали, повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

    Гроссі додав, що ремонтні роботи вже проведено, проте для забезпечення довгострокової ядерної безпеки необхідне комплексне відновлення конструкції. Атака на ЧАЕС була здійснена вночі дроном “Шахед-136”, який пробив дах нового укриття і спричинив пожежу. Крім того, безпілотник “Герань-2” з фугасною бойовою частиною пошкодив дах гаража технічного обслуговування. Пожежникам вдалося локалізувати вогонь, а частину даху довелося демонтувати для ліквідації осередків тління. Радіаційний фон на промисловому майданчику після вибуху залишався в межах норми і становив 0,57 мкЗв/год. НБК було зведено над старим саркофагом, побудованим після аварії 1986 року, щоб ізолювати реактор від навколишнього середовища і зменшити поширення радіоактивного пилу. Нова конструкція має сталевий каркас розміром 260 на 165 метрів і висотою 110 метрів, вага об’єкта становить 36,2 тисячі тонн.

    Висновок МАГАТЕ свідчить, що після атаки дрона та пожежі НБК частково втратила функції бар’єру, необхідного для запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин і контролю повітряних потоків. До відновлення конструкції співробітники ЧАЕС не можуть виконувати планові роботи з розбирання нестабільних елементів старого саркофага. При цьому зруйнований реактор поки не створює нових глобальних загроз, допоки не відновлено функціонал НБК та не повторяться атаки на об’єкт.

  • Коли наука стає небезпечною. Історія радіоактивного препарату Radithor

    Коли наука стає небезпечною. Історія радіоактивного препарату Radithor

    У 1929 році Вільям Бейлі представив світу препарат Radithor — “найбільший терапевтичний засіб”, який містив радій — високорадіоактивний елемент. На хвилі популярності радію, що тривав у 1920-х, цей препарат рекламували як панацею від понад 150 захворювань: від акне та артриту до анемії, астми і навіть алкоголізму. Проте ця “вода з внутрішнім сонцем” виявилася смертельно небезпечною.

    Radithor містив радій-226 і радій-228 — ізотопи, що випромінюють іонізуюче випромінювання, здатне руйнувати клітини організму. Вільям Бейлі продав сотні тисяч флаконів за 1 долар кожен, заробивши мільйони в сучасних цінах. Проте жертвами препарату стали багато пацієнтів, серед яких найбільш відомим став бізнесмен Ебен Байєрс.

    Після перелому руки 1927 року Байєрс почав приймати Radithor за рекомендацією лікаря, вживаючи за п’ять років понад 82 літри цього засобу. Він помер у 1932 році від тяжкого радіаційного отруєння — препарат буквально роз’їв його скелет. Смерть Байєрса викликала широкий резонанс, що призвело до втручання Федеральної торгової комісії США та заборони продажу Radithor. Цей скандал висвітлив небезпечні наслідки безконтрольного використання радіоактивних матеріалів у медицині та став уроком для наукової спільноти. Водночас це ілюструє, наскільки наука та комерція можуть бути тісно переплетені, часто зашкоджуючи здоров’ю людей через поспішні або неправдиві обіцянки. Радій, відкритий Кюрі у 1898 році, дійсно зробив вагомий внесок у розвиток медицини, особливо у рентгенографії та радіотерапії. Але використання радіоактивних матеріалів у “чудодійних” препаратах без належних досліджень та контролю стало причиною трагедій.

    В історії Radithor — попередження про небезпеку неконтрольованих наукових експериментів та про те, як іноді маркетинг може випереджати медичний прогрес, ставлячи під загрозу життя людей.

  • МВС спростувало фейки про радіацію на Запоріжжі

    МВС спростувало фейки про радіацію на Запоріжжі

    Українська влада офіційно спростувала інформацію про нібито підвищення радіаційного фону в Запорізькій області. Міністерство внутрішніх справ, Міністерство енергетики та Державна інспекція ядерного регулювання України повідомили, що стан радіаційної обстановки залишається стабільним і не становить загрози для населення.

    Приводом для офіційного коментаря стали чутки, що поширились у соцмережах та анонімних каналах. У них стверджувалося, що після “вітру зі сторони ЗАЕС” у регіоні нібито зафіксували підвищення рівня радіації. Запорізька атомна електростанція, яка залишається під тимчасовим контролем російських військових, неодноразово ставала джерелом панічних новин, пов’язаних із загрозою ядерного забруднення.

    МВС повідомило, що ввечері 29 липня було проведено оперативні заміри радіаційного фону у регіоні. Зафіксовані значення становили 0,14 мікрозіверта на годину — це в межах природного фону.

    “Радіаційний фон по країні стабільний — загрози для населення немає. Моніторинг триває”, — йдеться в повідомленні.

    У Міністерстві енергетики також наголосили, що ситуація під контролем. За даними Державної інспекції ядерного регулювання України, всі автоматизовані пости контролю — як державні, так і громадські — не зафіксували жодних відхилень або змін радіаційного фону ні на самій Запорізькій АЕС, ні в зоні її спостереження.

  • Іран повідомив про витік радіації після ударів по об’єкту в Натанзі

    Іран повідомив про витік радіації після ударів по об’єкту в Натанзі

    Після нещодавніх ударів, завданих по території Ірану, на одному з ключових ядерних об’єктів країни — у Натанзі — було зафіксовано витік радіоактивних речовин. Про це 13 червня повідомляють іранські джерела з посиланням на дані Організації з атомної енергії Ірану.

    За словами представників іранської ядерної агенції, витік стався всередині комплексу. У повідомленні йдеться, що наразі радіоактивні матеріали не вийшли за межі об’єкта, а отже, як стверджують офіційні джерела, загрози для місцевого населення та навколишнього середовища немає.

    Водночас іранські фахівці вже проводять роботи з ліквідації наслідків аварії. Зокрема, йдеться про локалізацію джерела витоку та виконання необхідного комплексу радіаційного очищення. Лише після завершення всіх технічних заходів буде надана більш точна інформація про масштаби збитків.

    Об’єкт у Натанзі є одним із центральних у ядерній програмі Ірану та раніше вже ставав ціллю для атак і диверсій, які Тегеран пов’язував із іноземними розвідками. На тлі напруження у регіоні ситуація з витоком викликає серйозне занепокоєння у міжнародної спільноти, однак офіційного коментаря з боку Ізраїлю наразі немає.

  • Сьогодні річниця Чорнобильської катастрофи

    Сьогодні річниця Чорнобильської катастрофи

    26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Невдалий експеримент із перевірки систем безпеки призвів до вибуху реактора, викиду радіоактивних речовин та пожежі.

    Метою експерименту було протестувати роботу турбогенератора в умовах втрати зовнішнього електропостачання. Проте через низку порушень інструкцій, проєктних недоліків і помилок персоналу реактор втратив стійкість, що спричинило тепловий вибух.

    Першими на місце катастрофи прибули пожежники та працівники станції, які, не маючи належного захисту, отримали високі дози радіації.

    Радіоактивна хмара в перші дні накрила Україну, Білорусь, Росію, а згодом поширилася по Європі. Близько 116 тисяч осіб були евакуйовані з Прип’яті та навколишніх районів, ще понад 220 тисяч переселилися згодом.

    За оцінками, обсяги радіаційних викидів у десятки разів перевищували потужність атомних бомб, скинутих на Хіросіму та Нагасакі.

    Одразу після аварії загинуло близько 30 людей. Протягом наступних років тисячі людей постраждали від онкологічних та серцево-судинних захворювань, спричинених радіаційним опроміненням.

    Чорнобильська зона відчуження залишається небезпечною для проживання. Частина територій і досі має високий рівень радіаційного забруднення.

    СРСР зазнав мільярдних збитків, витративши колосальні суми на ліквідацію наслідків аварії, переселення населення та будівництво захисного саркофага над зруйнованим реактором.

    Чорнобильська катастрофа змусила світ переглянути політику безпеки атомних електростанцій. Вона спричинила посилення антиатомного руху, розвиток програм відмови від атомної енергетики в багатьох країнах і створення міжнародних угод щодо ядерної безпеки.

    Чорнобиль став символом людської відповідальності перед природою та нащадками. Щороку 26 квітня світ згадує тих, хто віддав життя, рятуючи інших, і нагадує про необхідність дотримання високих стандартів безпеки в усіх сферах життя.

  • Як російські підводні човни стали загрозою для Арктики

    Як російські підводні човни стали загрозою для Арктики

    Дно Північного Льодовитого океану залишається одним із найбільш радіоактивних регіонів колишнього Радянського Союзу. Там уже десятиліттями розкладаються дві затоплені атомні субмарини — К-27 і К-159, а також чотири реакторні модулі. Їхня присутність загрожує серйозною екологічною катастрофою, яку експерти називають “уповільненим Чорнобилем у морі”.

    Протягом 17 років Москва обіцяла очистити цю “підводну могилу”, однак лише у 2020 році Володимир Путін підготував федеральний указ, що мав би запустити проєкт підйому субмарин. За оцінками, це дозволило б скоротити кількість радіоактивних матеріалів у Північному Льодовитому океані на 90%. Однак через війну в Україні та відсутність необхідних технологій Росія змушена відкласти цей проєкт у “довгий ящик”. За даними військового експерта Рубена Ф. Джонсона, дві затоплені субмарини містять понад 1 мільйон кюрі радіації. Це приблизно 25% від випромінювання, яке було викинуто під час першого місяця аварії на Фукусімі в 2011 році. Проблема утилізації старих атомних підводних човнів для Росії не нова. Ще з 1990-х років, після закінчення Холодної війни, країна не могла впоратися з масовим списанням старих субмарин. Утилізація значної частини флоту відбувалася за підтримки міжнародних партнерів, але після вторгнення в Україну ці програми припинилися.

    За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), підняття субмарин з дна Арктики обійдеться в понад 300 мільйонів євро. Раніше Захід готовий був частково фінансувати цей проєкт, але через агресію Росії проти України ЄБРР згорнув програму. У Кремлі також не поспішають виділяти кошти на підняття затоплених човнів. Росія вже витратила сотні мільярдів доларів на війну, і екологічна безпека явно не є пріоритетом для її керівництва. Навіть якби Росія знайшла необхідне фінансування, вона не має технологій, щоб підняти ці субмарини. Після катастрофи підводного човна “Курськ” у 2001 році, його підйом проводило голландське рятувальне судно, а не російські спеціалісти.

    Зважаючи на міжнародну ізоляцію Росії через її війну проти України, західні країни навряд чи запропонують свою допомогу в цій складній операції. Таким чином, затоплені атомні субмарини продовжать забруднювати води Арктики, наближаючи нову екологічну катастрофу.