Російські війська продовжують наступальні дії на Курському напрямку, повернувши контроль над населеними пунктами Гончарівка, Заолешенка та Рубанщина. Також вони просуваються на північ уздовж траси Суми–Суджа.
Згідно з оперативним зведенням Генерального штабу ЗСУ за 16 березня, українські війська повністю залишили населений пункт Суджа в Курській області РФ. Водночас на цьому напрямку зафіксовано 19 бойових зіткнень. Російські війська активно застосовують авіацію та артилерію. Протягом останньої доби на Курщині завдано 34 авіаційні удари, скинуто 63 керовані авіабомби та здійснено 243 артилерійські обстріли, включно з п’ятьма залпами з реактивних систем. За даними аналітиків DeepState, з 15 по 16 березня зона контролю українських сил у Курській області скоротилася. Окрім втрати трьох населених пунктів, російські війська розширюють свою присутність на стратегічному напрямку до Сум. Президент України Володимир Зеленський 15 березня спростував чутки про можливе оточення українських військ у Курській області. Він зазначив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський доповів про виконання поставлених завдань українськими підрозділами на території РФ.
“Завдяки українським силам на Курщині було відтягнуто значну кількість російських військ з інших напрямків. Наші війська продовжують стримувати відповідні угруповання Росії та Північної Кореї”, – підкреслив Зеленський.
За даними видання Euractiv, взяття українськими військами під контроль газорозподільної станції Суджа в Курській області, яка є ключовим маршрутом транзиту російського газу до Європейського Союзу, призвело до суттєвого зростання доходів Росії від продажу газу.
Згідно з даними Euractiv, ціна на газ на європейських ринках зросла, що безпосередньо вплинуло на доходи Росії. Очікується, що доходи від продажу газу можуть зрости на 13% за останній тиждень. Для порівняння, у період з 29 липня по 4 серпня країни ЄС витратили на закупівлю російського газу понад 400 мільйонів євро.
Експерти відзначають, що зростання доходів Росії пов’язане з підвищенням цін на газ через непередбачувані перебої в постачанні та геополітичні ризики. Трейдери, спостерігаючи за ситуацією, закладають вартість можливих перебоїв у поставках, що автоматично підвищує ціни на газ.
Український наступ в Курській області став серйозною несподіванкою для російських військ. Згідно з оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, ретельно спланована українська операція під Суджею продемонструвала успішне використання тактики і стратегії, яка виявилася повною несподіванкою для російської армії.
Огляд подій (короткий) на Суджинському та Коренівському напрямках…
Так, ЗСУ дійсно перерізали (фізично) важливу рокаду противника в “Курской области” РФ (дорога Рильск — Коренево — Суджа), принаймні на відтинку Зелений Шлях — Свердликово.
Попригучну лизоблюдську доповідь дженераля Герасимова Пуйлові, нікого вони поки що не зупинили. Передові підрозділи ЗСУ продовжують просуватись на загальному напрямку Любимовка — Коренево, у районі м. Суджа (північніше від Гончаровки), а також у напрямку урочища “Меловое”.
До смуги угруповання “Курск” (прикриття кордону) командування противника почало переміщати частину сил із Вовчанського напрямку (угрупування “Белгород”), ймовірно, зі складу 11-го та 44-го армійських корпусів (АК). Найімовірніше, йдеться про окремі підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (МСД) 11-го АК, а також 128-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБр) 44-го АК.
Як на мене, в активних (наступальних) діях ЗСУ на Судженському та Коренівському напрямках українському командуванню вдалося домогтися ефекту “оперативної раптовості”.
Судячи з якоїсь “пригальмованої” реакції російського командування, процес підготовки та організації операції (включно з оперативним розгортанням відповідного українського угруповання) минув якось “повз вуха” відповідних російських командних структур, або був ними невірно потлумачений (імовірно, вони визначили його як зусилля українського командування з “прикриття Сумського напрямку”, тож генерал Буданов їм у цьому вдало “підіграв” своїми заявами про “підготування росіянами наступу на Суми”).
Навіть на цей час російське командування має “дуже віддалене” уявлення про реальний (дійсний) склад і структуру угруповання ЗСУ, яке задіяне на Судженському та Коренівському напрямках, їхні оцінки коливаються від “3-5 батальйонів”, до “4-5 бригад”.
Російські військовополонені
Фото: З відкритих джерел
Найцікавіше, що темпи просування передових підрозділів ЗСУ на вищевказаних напрямках у російському прикордонні навіть близько не зіставні з темпами наступу російських військ на Харьківському операційному напрямку.
Протягом двох діб ЗСУ взяли під свій контроль територію в “Курской области” РФ значно більшу, ніж російські війська за півтора місяця у Харківській області України.
Наразі реакція російського командування обмежується смугою УВ “Север” — переміщення резервів і додаткових сил та засобів задля підсилення “проблемного напрямку” відбувається виключно всередині неї.
Однак, судячи із розмаху та інтенсивності української операції, рано чи пізно противник буде вимушений потягнути туди й війська з інших операційних напрямків (а цілком можливо, і залишки своїх стратегічних резервів, підготованих на серпень-вересень). Навіть із цого погляду, операція ЗСУ у прикордонні Курської області ВЖЕ є виправданою.
Але мені “чомусь” здається, що це ще навіть “не середина партії”, і найближчим часом у нас з’явиться новий операційний напрямок…
