Позначка: залізо

  • Цвіркуни в тарілці, як комахи можуть нагодувати людство?

    Цвіркуни в тарілці, як комахи можуть нагодувати людство?

    Науковці запропонували нетипове, але перспективне рішення для боротьби з недоїданням і зменшенням екологічного навантаження — додавати в їжу борошно з цвіркунів. Дослідження, опубліковане в журналі Foods, доводить: такий інгредієнт суттєво покращує харчову цінність страв, зокрема пасти, і є безпечним для вживання.

    Команда дослідників на чолі з Сереною Інделікато оцінила поживні характеристики макаронів, до складу яких входить 10% борошна з Acheta domesticus (домашнього цвіркуна). Їхній аналіз показав, що така паста: містить високий вміст білка — приблизно 60% у цвіркуновому борошні, що значно перевищує звичайну пшеницю. Збагачена незамінними амінокислотами: лізином, валіном, аланіном. Містить у рази більше мінералів, зокрема: заліза — до 10,8 мг/100 г (майже у 10 разів більше, ніж у пшениці); цинку — 0,84 мг/100 г; міді — 1,6 мг/100 г. У борошні з цвіркунів є близько 11% жирів: 42% — насичені жири (пальмітинова, міристинова кислоти), 41% — поліненасичені (лінолева кислота), 17% — мононенасичені (олеїнова кислота), що корисна для серця та мозку. За результатами дослідження, макарони з додаванням борошна з комах мають низьку вологість, стабільну текстуру та не містять шкідливих речовин, як-от бензоапірен або надмірні ПАВ чи нафтові залишки.

    Вирощування цвіркунів потребує до 90% менше землі та води й утворює значно менше парникових газів порівняно з традиційним м’ясним тваринництвом. Учені вважають, що додавання такого інгредієнта навіть у невеликих дозах може допомогти вирішити проблему білкової недостатності, особливо в регіонах, де не вистачає ресурсів. Автори дослідження наголошують: інтеграція інгредієнтів з комах у традиційні страви — ключ до подолання упереджень і формування нових, стійких продовольчих систем.

  • Нове дослідження виявило один з ключових елементів зародження життя на Землі

    Нове дослідження виявило один з ключових елементів зародження життя на Землі

    Нове дослідження американських учених, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, проливає світло на роль перехідних металів у розвитку життя на Землі. Вчені з’ясували, що залізо було ключовим металом для ранніх форм життя, відіграючи основоположну роль у підтримці біологічних процесів з найперших днів існування одноклітинних організмів.

    Залізо, як і інші перехідні метали, підтримує важливі біологічні процеси, включаючи дихання, транскрипцію ДНК і метаболізм. Більшість ферментів, що керують хімічними реакціями в клітинах, залежать від металів, але нове дослідження вказує на те, що залізо було першим і, можливо, єдиним перехідним металом, доступним для ранніх форм життя.

    Основні висновки дослідження:

    1. Роль Заліза в Ранньому Житті: Вчені стверджують, що раннє життя залежало від металів, з якими воно могло взаємодіяти в ранньому океані, насиченому залізом. Інші перехідні метали були вкрай рідкісними і не грали значної ролі в біологічних процесах того часу.
    2. Модель Оцінки Металів: Вчені розробили модель для оцінки концентрації металів в ранніх океанах Землі, яка показала значне зниження рівня розчиненого заліза після Кисневої катастрофи — глобальної зміни атмосфери, що відбулася близько 2,5 млрд років тому, коли з’явився вільний кисень.
    3. Перехід до Інших Металів: Результати дослідження свідчать, що до Кисневої катастрофи залізо було домінуючим металом у ранніх океанах, а пізніше, з підвищенням рівня кисню і зменшенням розчинності заліза, організми почали використовувати інші метали, такі як цинк, марганець і мідь, для підтримки своїх життєвих функцій.
    4. Адаптація і Різноманіття Життя: Зниження рівня заліза спонукало ранні організми адаптуватися і використовувати інші хімічні елементи, що сприяло виникненню нових життєвих функцій і різноманіття форм життя на Землі.

    Це відкриття ставить під сумнів усталені уявлення про незамінність певних металів у біологічних процесах і підкреслює важливість заліза в історії розвитку життя на нашій планеті.