Щоб формування особистості дитини стало вражаючим та творчим процесом, попереднє покоління вкладало в це багато зусиль.
Кілька десятиліть тому дітей частіше виховували бабусі та дідусі, оскільки молоді батьки часто працювали на повний робочий день. Виходячи на пенсію раніше, старші представники сім’ї приділяли більше уваги розвитку та вихованню своїх онуків. Саме завдяки цьому середина двадцятого століття подарувала нашій країні багато визначних особистостей у галузі науки, культури, кіно, мистецтва та підприємництва. Важливу роль в цьому відіграли дідусі та бабусі, які активно займалися розвитком їхніх онуків.
Творчі гуртки стали необхідним атрибутом виховання. Старші покоління заводили своїх маленьких вихованців у світ балету, музики, живопису та аероклубів. З самого дитинства дітям вдалося полюбити різноманітні знання та освоїти нові навички.
Велика увага приділялася розвитку смаку до художньої літератури та мистецтва. Старші покоління активно відвідували зі своїми онуками різноманітні виставки та театральні вистави. Міська інтелігенція, добре орієнтована в мистецтві та архітектурі, забезпечувала навчальну програму їхніх онуків відвідуванням краєзнавчих музеїв, що часто супроводжувалося оповіданнями освічених дідусів та бабусь. Читання рідної літератури стало особливим ритуалом, розширюючи світогляд дітей і допомагаючи їм аналізувати та переосмислювати інформацію.
Формування етики та емпатії було не менш важливим аспектом. Старші покоління виховували своїх онуків, надаючи приклади людяності, етики та співчуття. Діти вивчали літературу, яка надихала їх захищати слабших, бути чесними та шляхетними. Нерідко дітям дозволяли мати домашніх улюбленців, щоб вони розвивали відповідальність та емпатію.
Сприйняття навчання без тиску стало ключовим принципом. Старше покоління виховувало своїх онуків, сприймаючи навчання як можливість відкрити для дітей навколишній світ. Діти радо відвідували школу, гуртки та займалися саморозвитком, обираючи те, що вони люблять. Це дозволяло дітям рости творчими індивідуалістами, а в дорослому житті часто ставали геніями, які внесли свій внесок у світову культуру та науку. Прогулянки на природу виявилися важливим елементом виховання, надаючи дітям натхнення та творчий поштовх, а фізичні вправи на свіжому повітрі сприяли їхньому здоров’ю та фізичному розвитку.
