Україна погодилася на пропозицію Європейського Союзу щодо надання технічної допомоги та фінансування для відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”, який забезпечує постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Відповідне рішення має сприяти відновленню транзиту до Угорщини та Словаччини після нещодавніх пошкоджень інфраструктури.

Як зазначили президент Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, ЄС провів переговори з Україною та державами-членами після того, як 27 січня внаслідок російських ударів було зупинено постачання сирої нафти. Європейська сторона запропонувала Києву підтримку у вигляді фінансування та технічної допомоги, і українська влада погодилася на ці умови.

Європейські експерти вже готові розпочати роботи найближчим часом. У ЄС наголошують, що головним пріоритетом залишається енергетична безпека країн регіону. Водночас Брюссель планує продовжити роботу над альтернативними маршрутами постачання неросійської нафти до Центральної та Східної Європи. Ситуація навколо нафтопроводу “Дружба” останніми тижнями стала джерелом політичної напруги. Зокрема, Угорщина заявила, що не підтримає нові фінансові ініціативи ЄС щодо України та санкційні рішення проти Росії, поки не буде відновлено постачання нафти. У Будапешті також звинувачували Київ у спробах створити енергетичну блокаду.

Проблеми з нафтопроводом уже мали наслідки для регіональної енергетики. У лютому Словаччина призупинила аварійне постачання електроенергії до України, пояснивши це труднощами з отриманням нафти через “Дружбу”. Це підкреслює важливість трубопроводу як ключового елемента енергетичної інфраструктури Європи. Нафтопровід “Дружба” залишається не лише економічним, а й геополітичним інструментом, оскільки транспортує значну частину російської нафти до Європи. Його пошкодження внаслідок атак у січні 2026 року стало першим подібним інцидентом на українській ділянці, що ще більше загострило питання енергетичної безпеки в регіоні.

Відновлення роботи трубопроводу може частково стабілізувати ситуацію, однак водночас ЄС прагне зменшити залежність від російських енергоресурсів, розвиваючи альтернативні шляхи постачання.