Вчені з Університету Кертіна виявили нові докази того, що земна кора в районі розлому Туз-Гелю в Туреччині поступово розривається. Дослідження стародавніх лавових потоків дозволило по-новому оцінити рух континентів і потенційну небезпеку землетрусів.
Команда вивчала лавові потоки, що застигли й утворили розломи вздовж великого розлому в Туреччині. Результати показали, що зона розлому довжиною понад 200 кілометрів поступово розширюється. Цей повільний поділ помітний навіть із космосу та дає можливість спостерігати сили, що формують земну кору у місці з’єднання тектонічних плит.
Професор Аксель Шмітт зазначив, що дослідження відповідає на давнє питання про рух розлому. Раніше вважалося, що землі по обидва боки розлому зміщуються убік, проте нові дані свідчать, що вони розсовуються одна від одної. Це відкриття важливе не лише для оцінки сейсмічних ризиків, а й для вдосконалення глобальних моделей континентальної деформації. Вчені також реконструювали первісну форму лавових потоків з вулкана Хасандаг і визначили їхній вік. Аналіз показав, що розлом постійно розсувається зі швидкістю близько одного міліметра на рік. Це допомагає оцінити ризики вулканічної активності та землетрусів і уточнити глобальні геофізичні моделі.
Дослідження також показало, що розлом розташований у ключовому місці взаємодії Євразійської, Аравійської та Африканської плит. Як зазначає Джанет Харві, експерт з дистанційного зондування, аналіз рухів розлому дозволяє краще розуміти, як розподіляється деформація при зіткненні континентів, і може бути застосований до інших зон Альпійсько-Гімалайського гірського поясу та глобальних областей континентальної деформації.
