Мережі доріг – це не просто асфальт та розмітка. Вони є артеріями економіки, що визначають швидкість торгівлі, доступність регіонів та якість життя мільйонів людей. Рейтинг країн за протяжністю доріг демонструє не лише географічні масштаби, а й економічні амбіції держав.
Сполучені Штати десятиліттями утримували першість з мережею майже 6,6 мільйона кілометрів доріг. Система покриває територію понад 9,8 мільйона квадратних кілометрів – від Атлантики до Тихого океану. Інвестиції у дорожню інфраструктуру почалися ще під час Другої світової війни, коли уряд усвідомив критичну важливість логістики. Відтоді мережа розросталася, об’єднуючи порти, заводи, мегаполіси та віддалені регіони. Окрема гордість американців – система Інтерстейт протяжністю понад 77 тисяч кілометрів. Вона з’єднує ключові міста від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса. Високі стандарти безпеки, швидкісний рух без світлофорів, сейсмічна стійкість та сучасні технології моніторингу трафіку охоплюють 99% населення країни. Середня швидкість на далеких дистанціях сягає 110 км/год, а система генерує трильйони доларів щорічного ВВП через ефективну логістику. Наразі США фокусуються на модернізації існуючих доріг, а не на їх розширенні.
Індія обійшла США завдяки активним інвестиціям у дорожню інфраструктуру. Країна будує понад 30 кілометрів нових доріг щодня – темпи, що вражають навіть на фоні китайського досвіду. Проєкт “Золотий квадрилатерал” з’єднав найбільші мегаполіси країни, скоротивши час поїздок удвічі. Національні траси зросли з 91 тисячі кілометрів у 2014 році до 146 тисяч зараз. Хоча швидкість розвитку має зворотний бік: якість доріг у сільській місцевості часто залишає бажати кращого. Утім, масштаби проєктів дозволяють Індії утримувати лідерство.
Рейтинг 2025 року виглядає так: Індія – 6,61 млн км. Швидке розширення та фокус на національних трасах забезпечили перше місце. США – 6,6 млн км. Велична мережа з 4,3 мільйона кілометрів асфальтованих доріг для 330 мільйонів жителів. Китай – 5,5 млн км. 97% доріг вкриті асфальтом, а система автомагістралей протяжністю 180 тисяч кілометрів є найдовшою у світі. Проєкт “Один пояс, один шлях” стимулює подальший розвиток. Бразилія – 2 млн км. Федеральні траси з’єднують Амазонію з узбережжям, хоча клімат ускладнює утримання покриття. Росія – 1,6 млн км. Транссибірська магістраль довжиною 6800 кілометрів перетинає континент, але загальна щільність доріг низька через величезні розміри країни. Канадська траса протяжністю 7800 кілометрів перетинає 10 провінцій, проходячи через тундру, гори та прерії – один із найскладніших маршрутів у світі. Китай активно інтегрує штучний інтелект для моніторингу трафіку та прогнозування завантаженості доріг.
Дослідження показують, що кожен кілометр нових магістралей підвищує ВВП країни на 1-2% щорічно за рахунок стимулювання торгівлі та туризму. Екологічні виклики залишаються актуальними: від “зелених” мостів для диких тварин до технологій зменшення викидів під час будівництва.
Індія та Китай демонструють, як швидке зростання може змінити глобальний баланс сил у дорожній інфраструктурі. США, попри втрату першості за протяжністю, зберігають лідерство за якістю та технологічністю доріг. Дорожні мережі є фундаментом процвітання націй. У 2025 році вони відображають не лише амбіції, а й економічні виклики, з якими стикаються країни на шляху до розвитку.
