Відповідь за 72 години: які гарантії безпеки обговорюють Україна, США та ЄС

4–5 лютого в Абу-Дабі заплановано новий раунд переговорів між Росією, Україною та США щодо завершення війни. Однією з ключових тем зустрічі стануть гарантії безпеки для України у разі можливого припинення вогню.

Як повідомляє The Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів, Україна узгодила із західними партнерами механізм реагування на можливі порушення Росією майбутньої угоди про перемир’я. Йдеться про багаторівневу та скоординовану відповідь з боку Європи і США, яка має стримати РФ від повторної ескалації.

За даними видання, відповідні пропозиції обговорювалися під час зустрічей українських, американських та європейських політиків у грудні в Парижі та в січні в Києві. Механізм передбачає чітку послідовність дій у разі порушення режиму припинення вогню з боку Росії. Першим етапом має стати дипломатичне попередження. Якщо це не дасть результату, Україна отримує право на військову відповідь з боку Збройних сил для припинення порушень. У разі подальшої ескалації запускається друга фаза — втручання сил так званої «коаліції охочих», до якої входять низка країн ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія і Туреччина. Третій рівень реагування, за інформацією джерел, може бути задіяний протягом 72 годин і передбачає скоординовану військову відповідь за участю сил, підтримуваних Заходом, включно з американськими.

У рамках запропонованих гарантій безпеки, які мають увійти до мирної угоди з 20 пунктів, Велика Британія та Франція нібито погодилися розмістити свої війська та озброєння на території України. Європейські сили стримування мають забезпечувати безпеку в повітрі, на морі та на суші після припинення вогню, тоді як США нададуть розвідувальну та логістичну підтримку. Окремо американська сторона запропонувала використання високотехнологічних систем моніторингу вздовж лінії фронту протяжністю близько 1400 кілометрів. Цей елемент вважається ключовим для контролю за дотриманням умов перемир’я та запобігання його порушенням. Питання гарантій безпеки раніше неодноразово порушував президент України Володимир Зеленський. Під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у грудні в Мар-а-Лаго він обговорював готовність Вашингтона надати Україні конкретні зобов’язання. Згодом Зеленський заявляв, що гарантії безпеки вже погоджені «на 100%», і Київ очікує лише на їх формалізацію.

Хоча більшість деталей не розкривається публічно, Зеленський раніше порівнював запропоновані гарантії з принципами статті 5 НАТО, за якими новий напад Росії спричинить колективну відповідь союзників. Також важливим елементом гарантій він називав наявність 800-тисячної української армії, забезпеченої західною зброєю та підготовкою. Водночас залишається дискусійним питання термінів дії таких гарантій. За даними журналістів, Трамп пропонував 15 років, тоді як Україна наполягає на 50-річному терміні. Росія, зі свого боку, відкидає ідею гарантій безпеки та наполягає, що припинення вогню можливе лише після досягнення всеосяжної мирної угоди. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров уже заявив, що іноземний миротворчий контингент в Україні стане «законною військовою ціллю», а запропоноване Києвом перемир’я Кремль вважає неприйнятним.

Попри це, 2 лютого Дональд Трамп заявив, що мирні переговори між Україною та Росією мають шанси на успіх. Однак майже одразу після цих заяв Росія знову завдала масованого удару по енергетичній та цивільній інфраструктурі України.

Актуальні статті

Витік із Deutsche Bank: найбільший німецький банк закривав рахунки компаній Ахметова через ризики фінансових злочинів

Ім’я українського бізнесмена Ріната Ахметова та його компаній SCM і ДТЕК фігурує в масштабному витоку внутрішніх документів найбільшого німецького банку Deutsche Bank, доступ до яких отримали журналісти «Слідства.Інфо» в межах міжнародного розслідувального проєкту Inside Deutsche Bank. Як свідчать оприлюднені файли, фінансова установа запідозрила структури бізнесмена в сумнівних операціях і почала згортати співпрацю з частиною його […]

В Україну йдуть морози та сніг: синоптики назвали дати й регіони найбільшого похолодання

Найближчим часом в Україні очікується відчутне зниження температури, супроводжуване мокрим снігом та ожеледицею. Як розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA провідна фахівчиня відділу комунікації зі ЗМІ Українського гідрометеорологічного центру Оксана Скляр, протягом тижня погода демонструватиме стійку тенденцію до похолодання. Найнижчі показники синоптики прогнозують наприкінці тижня в Карпатах, особливо у високогір’ї, тоді як на решті території країни вночі […]

Буданов порушив Закон: голову ОП притягнуть до адміністративної відповідальності за використання російської мови

Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська заявила, що керівник Офісу Президента України Кирило...

Скандал у ЗСУ: Офіцерка імітувала хворобу заради участі в кулинарному шоу «МастерШеф»

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомляє про підозру старшій лейтенантці Збройних Сил України, яка протягом...

Більше подібного

В Україну йдуть морози та сніг: синоптики назвали дати й регіони найбільшого похолодання

Найближчим часом в Україні очікується відчутне зниження температури, супроводжуване мокрим снігом та ожеледицею. Як розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA провідна фахівчиня відділу комунікації зі ЗМІ Українського гідрометеорологічного центру Оксана Скляр, протягом тижня погода демонструватиме стійку тенденцію до похолодання. Найнижчі показники синоптики прогнозують наприкінці тижня в Карпатах, особливо у високогір’ї, тоді як на решті території країни вночі […]

Загроза для всієї Європи й НАТО: у МЗС України відреагували на ймовірний вибух російської ракети в Польщі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував інцидент із ймовірним зальотом і вибухом російської ракети на території Польщі під час ранкової масованої атаки РФ на Україну. Очільник українського зовнішньополітичного відомства нагадав, що російська агресія становить пряму загрозу для всієї Європи та Північноатлантичного альянсу. Дипломат наголосив, що поки Москва говорить про нову архітектуру європейської безпеки, російські […]

Антоніу Кошта представив компромісний проєкт бюджету ЄС на 2028–2034 роки: скорочення на €204 млрд

У суботу, 21 листопада 2026 року, президент Європейської ради Антоніу Кошта оприлюднив власний компромісний проєкт багаторічної фінансової рамки (БФР) Європейського Союзу на 2028–2034 роки, запропонувавши обмежити загальний обсяг семирічного бюджету на рівні близько €1,78 трлн — це приблизно на 10% (або на €204 млрд) менше за початкову пропозицію Єврокомісії від липня 2025 року (майже €2 […]