Вчені реконструювали 30-тисячолітню історію арктичного морського льоду, використовуючи космічний пил, захоплений льодовим покривом. Отримані результати свідчать про те, що сучасне танення Арктики відбувається швидше, ніж прогнозували раніше.
З моменту початку регулярних супутникових спостережень у 1979 році площа арктичного морського льоду скоротилася більш ніж на 42 відсотки. Щоб краще зрозуміти довгострокові зміни, науковці дослідили морський пил, заблокований у льоді, що дозволило відтворити картину стану льодового покриву за останні 30 тисяч років.
У міру потепління клімату лід стає тоншим і відступає, відкриваючи великі ділянки океану. На відміну від льоду, який відбиває більшу частину сонячного світла, темна поверхня води активно поглинає тепло. Це створює замкнене коло, яке ще більше прискорює танення. Кліматичні моделі припускають, що вже протягом найближчих десятиліть в Арктиці можуть з’являтися літні періоди без морського льоду. Вчені продовжують вивчати можливі наслідки цих змін для екосистем і людських спільнот.
Дослідникам давно відомо, що частинки космічного пилу постійно осідають на Землю та накопичуються в океанічних відкладеннях. Нове дослідження показало, що наявність або відсутність такого пилу на морському дні може слугувати індикатором змін льодового покриву протягом тисячоліть. За словами доцента кафедри океанографії Вашингтонського університету Френкі Павіа, розуміння просторових і часових закономірностей скорочення льоду допоможе точніше прогнозувати майбутні кліматичні зміни. Це також важливо для оцінки впливу потепління на рибальство, продовольчі ресурси та можливі геополітичні процеси в Арктиці. Космічний пил утворюється під час вибухів зірок або руйнування комет. Частина цих частинок містить рідкісний ізотоп гелію — гелій-3, який захоплюється поблизу Сонця. Саме цей елемент дозволяє вченим відрізняти космічний матеріал від частинок земного походження. Морський лід блокує потрапляння пилу на дно океану, тоді як відкрита вода дозволяє йому накопичуватися в осадових породах. Дослідники проаналізували керни осадів, зібрані у трьох різних регіонах Арктики, що відрізняються сучасними умовами льодового покриву. Це дало змогу відновити детальну історію змін морського льоду за 30 тисяч років.
Результати показали, що періоди постійного льодового покриву супроводжувалися вкрай низькою кількістю космічного пилу у відкладеннях. Подібна картина спостерігалася і під час останнього льодовикового максимуму близько 20 тисяч років тому. Коли ж клімат теплішав і лід відступав, кількість космічного пилу в осадах зростала.
Крім того, вчені порівняли отримані дані з показниками доступності поживних речовин. З’ясувалося, що активне споживання поживних елементів було характерне для періодів із мінімальним льодовим покривом і знижувалося під час його розширення. У майбутньому скорочення морського льоду може призвести до зростання активності фітопланктону, що матиме значний вплив на весь харчовий ланцюг Арктики.
